28 липня 2024 року у Лемківській світлиці м. Чортків відкрилася виставка витинанок народної майстрині, художниці, вчительки Марії Бурдяк. Сьогодні переглядаючи і редагуючи світлини, зроблені під час імпрези, я натрапила на одній із на напис, зроблений у куточку чиєюсь рукою: «Від рідного дому у світ». Я подумала: «Виставка має іншу назву – «Музика душі». А хто зробив цей надпис таким гарним жіночим почерком?» Лише здогадки. Вже три роки минуло, як пішла у засвіти відома краянка, «намистина лемківського роду», лемківська мама, як називали її. Народжена в с. Устя Руське Горлицького повіту Польщі у 1931 році а , у 1945 році виселена з родиною у с. Ягольницю на Чортківщині. Саме тут вона разом із однодумцями Іваном Вишовським та Павлом Гербутом створювала Чортківське відділення товариства «Лемківщина».
Читати далі
Подорожні образки. Гавареччина
Маленький мінівен мчить нас до наступного пункту нашої подорожі. Ну «мчить» то не дуже точно сказано, бо мчати він у принципі не може. Позаду залишилось Олеське з його величним замком. Попереду нас чекає Гавареччина. Нарешті я чітко вимовляю це загадкове слово. Ніяк не могла запам’ятати назву села, до якого ми прямуємо, аби побачити ту знамениту невідому нам чорнодимлену кераміку. «Ґава – реччина» -то я так пробувала розділити слово, аби з чимсь асоціювати. Все одно не запам’ятовувалось. Диво сталося після майстер-класу. Тепер це слово Гавареччина звучить як загадкова мелодія, як дзвін чорнодимленого горщика, горнятка.
Читати далі
Подорожні образки. Броди
Чи знаєте ви, дорогі мої українці, що означає слово «брід»? Звісно, усім відоме наше українське прислів’я «не знаєш броду, не лізь у воду». Або як писав наш класик Іван Петрович Котляревський: «Не розгледівши, як кажуть. Броду, не лізь першим прожогом у воду». А ще про брід співається у наших піснях:
Читати далі
Національно- патріотичний мистецький проєкт “Рушник Волі” презентували у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці
Сьогодні у обласній універсальній бібліотеці – осередку культури і місці сили представили Національно- патріотичний мистецький проєкт «Рушник Волі», який має на меті об’єднати за спільною доброю справою а саме традиційною українською регіональною вишивкою родини захисників, внутрішньо переміщених, усіх небайдужих українців, усіх, хто вважає себе патріотом, хто любить усією душею нашу рідну Україну.
Читати далі
На побачення з містом дитинства
Бувають подорожі, які плануєш заздалегідь, до яких готуєшся, яких чекаєш. А бувають і такі, які відбуваються спонтанно, якось підсвідомо ти раптом відчув, що маєш її ось сьогодні-завтра здійснити, бо…
Читати далі
Пробудження файного міста
Саме це слово – пробудження – перше, що спадає на думку після відвідання виставки членів НСМНМУ тернополянина Антона Євдокимовича Гриба і кременчанки Тетяни Балбус. Вони зовсім різні – і за віком, і за поглядом на світ. Антон Євдокимович – корифей декоративно-прикладного мистецтва нашого краю, журналіст, письменник, Тетяна Балбус- викладач КОГПА ім. Т Г, Шевченка, художниця.
Читати далі
Маленька мандрівка Карпатами. Дивовижі Ворохти
У Карпатах бували незліченну кількість разів. Але, як виявилось, вони безмежні! Про Ворохту знала ще із шкільних років, і про трамплін чула. А побувати якось там не довелося. Хоча і знаходиться це смт за якісь там 45 хвилин автівкою, а від Татарова, де ми зупинились цього літа, взагалі за 15 хвилин (трохи більше як вісім кілометрів трасою).
Тож з самого ранку 24 серпня ( до слова, ми вже вдруге на день незалежності у Карпатах.
Читати далі
Синьоока Волинь. Княже місто. Зимне
Все ближче до завершення нашої подорожі. І от ми у одному з найстаріших міст України Володимир-Волинському Його і нині називають княжим. Про Володимир-Волинський вперше згадано у «Повісті минулих літ» у 988 році. Тоді місто було передане київським князем Володимиром Святославичем в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду.Місто назвали на честь князя київського Володимира Великого.
Читати далі
Синьоока Волинь. Колодяжне. В гостях у Лесі
От ми і дісталися Колодяжного. Погода трішки зіпсувалася:почав накрапати дощик, який перейшов у добрячий дощ. Але настрою він не зіпсував. Благодатна вода, що лилася з сірого неба. вмила квіти, дерева, у яких потопає садиба Косачів. А квітів тут сила-силенна. Навесні зацвітають конвалії. Розповідають, що біля будиночку, в якому жили батьки, висадили 90 конвалій.
Читати далі
А ми утрьох подорожували. Синьоока Волинь. А що там у замку?
Я оце подумала, що пішохідна екскурсія Луцьком була би набагато цікавішою. Адже у цьому місті не лише замок, Лесин дім є. Певно, все ж знайдемо час і поїдемо маленькою компанією лише у Луцьк, аби оглянути його детальніше, поблукати вечірніми вуличками, познаходити старі будівлі. На жаль, автобусна екскурсія не дає повного уявлення про місто. Та навіть замок оглянули побіжно, увесь час треба було поспішати, аби не запізнитися на наступну екскурсію.
Читати далі