Статті з тегом:подорожі
28 Тра, 2026 |
Зупинка перша- Неслухів
Отож, перша зупинка нашої подорожі – село Неслухів. Давня назва села — Неслихів. Вперше згадується як Неслухів 4 травня 1472 року в книгах галицького суду. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується шинок і те, що село знищене татарами. Через Неслухів проходив наземний торговий шлях з Римської Дакії до Західного Бугу та водний — Бугом до Прибалтики. Цікавинкою цього населеного пункту є Палац Дідушицьких і дендропарк навколо нього з рідкісними деревами та кущами. Парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Тепер в палаці Дідушицьких розташована Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України. Схили парку спускаються до мальовничого озера зі штучним острівком. Мальовничий острівець на ставі з'єднаний з берегом дугоподібним металевим містком. Палац Дідушицьких має дуже сумний вигляд. На жаль, він у занедбаному стані . І, напевно, не лише тому що в країні війна. Складається враження, що й до повномасштабного вторгнення не особливо дбали про його збереження. Але якщо ви хочете побачити унікальні дерева, почути спів пташок на світанку, кумкання жаб, і просто насолодитися тишею і вдихнути на повні груди свіжого ранкового повітря, то завітайте в цю маленьку оазу. Тут ви зможете побачити велетенську магнолію, вікові дерева ясена, тополі білої і тополі чорної, верби білої, дубів.
Душевний вікенд у Європі
Відпустка 42 календарних дні злетіла швидко, непомітно. А я ніде не була! Отож, потрібно було рятувати ситуацію. Перспектива лікування у моєму улюбленому Хмільнику якось цього разу не тішила з тієї причини, що Вінничину час від часу «відвідують» ракети, шахеди, виють сирени повітряної тривоги. Хотілося бодай на кілька днів забути ці звуки, не думати про війну. Звісно, це неможливо забути і про це не можна не думати, коли ти знаєш, що у Києві в тебе онук, друзі і родичі як не в Запоріжжі, то у Херсоні чи у Полтаві, Дніпрі. Але все ж…Кілька днів перепочинку, лише кілька днів
Читати далі
Від рідного дому у світ
28 липня 2024 року у Лемківській світлиці м. Чортків відкрилася виставка витинанок народної майстрині, художниці, вчительки Марії Бурдяк. Сьогодні переглядаючи і редагуючи світлини, зроблені під час імпрези, я натрапила на одній із на напис, зроблений у куточку чиєюсь рукою: «Від рідного дому у світ». Я подумала: «Виставка має іншу назву – «Музика душі». А хто зробив цей надпис таким гарним жіночим почерком?» Лише здогадки. Вже три роки минуло, як пішла у засвіти відома краянка, «намистина лемківського роду», лемківська мама, як називали її. Народжена в с. Устя Руське Горлицького повіту Польщі у 1931 році а , у 1945 році виселена з родиною у с. Ягольницю на Чортківщині. Саме тут вона разом із однодумцями Іваном Вишовським та Павлом Гербутом створювала Чортківське відділення товариства «Лемківщина».
Читати далі
Подорожні образки. Гавареччина
Маленький мінівен мчить нас до наступного пункту нашої подорожі. Ну «мчить» то не дуже точно сказано, бо мчати він у принципі не може. Позаду залишилось Олеське з його величним замком. Попереду нас чекає Гавареччина. Нарешті я чітко вимовляю це загадкове слово. Ніяк не могла запам’ятати назву села, до якого ми прямуємо, аби побачити ту знамениту невідому нам чорнодимлену кераміку. «Ґава – реччина» -то я так пробувала розділити слово, аби з чимсь асоціювати. Все одно не запам’ятовувалось. Диво сталося після майстер-класу. Тепер це слово Гавареччина звучить як загадкова мелодія, як дзвін чорнодимленого горщика, горнятка.
Читати далі
Подорожні образки. Броди
Чи знаєте ви, дорогі мої українці, що означає слово «брід»? Звісно, усім відоме наше українське прислів’я «не знаєш броду, не лізь у воду». Або як писав наш класик Іван Петрович Котляревський: «Не розгледівши, як кажуть. Броду, не лізь першим прожогом у воду». А ще про брід співається у наших піснях:
Читати далі
На побачення з містом дитинства
Бувають подорожі, які плануєш заздалегідь, до яких готуєшся, яких чекаєш. А бувають і такі, які відбуваються спонтанно, якось підсвідомо ти раптом відчув, що маєш її ось сьогодні-завтра здійснити, бо…
Читати далі
Четверо в Самчиках, не рахуючи водія
Цей день, впевнена, запам’ятається надовго. Здавалося, б. нічого особливого- 28 вересня 2019-го, субота. Звичайнісінький вересневий рагнок із звичайнісіньким дрібним дощиком, прохолодою. Та не все так просто. Так він звичайно лише починався…
І Міжнародний пленер з витинанки у Литві. Музей Адамо Петраускаса в Уогиняї
Сьогодні моя розповідь про місце, де відбувався пленер. Як я уже згадувала, події були у с. Уогиняй, що недалеко від невеликого міста Купішкіс. Назва села у перекладі на українську мову означає «ягідне». Тут у мальовничій місцинці розташувався Музей Адамо Петраускаса.
На час пленеру в одному з дерев’яних будиночків розмістилися учасники творчого зібрання.
Адамо Петраускас був засновником музею.
Читати далі
Синьоока Волинь. Княже місто. Зимне
Все ближче до завершення нашої подорожі. І от ми у одному з найстаріших міст України Володимир-Волинському Його і нині називають княжим. Про Володимир-Волинський вперше згадано у «Повісті минулих літ» у 988 році. Тоді місто було передане київським князем Володимиром Святославичем в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду.Місто назвали на честь князя київського Володимира Великого.
Читати далі