Добігає кінця 21 березня. 25-й день війни…Учора був День весняного рівнодення. А сьогодні день почав збільшуватися. Наші предки вірили, що дні не просто так стають довшими, – це світло перемагає темряву. Ми ще на один день наближаємось до перемоги.
22 квітня. Здавалось би , цей весняний день не відрізняється від усіх попередніх квітневих днів. Такий же мінливий- то сонячний , то захмарений- заплаканий рясним дощиком. Але ні, не такий самий. Тому що сьогодні він заповнений приємностями.
Читати далі
В переддень старого Нового року( все життя не розуміла, як то новий рік старим може бути чи навпаки) українці святкували свято Меланки – 13 січня. У народі свято мало ще назву Щедрий вечір, коли співали щедрівки- дівчата щедрували. У
Читати далі
Ви знайомі із моїми лляними панянками? Ні ? Тож познайомтесь. Усі вони народилися в різний час. Я їх дуже люблю. Вони не такі як усі решта моїх лялечок. Хоча кожна із моїх ляльок особлива, має свій характер, свій образ.
Читати далі
Сьогодні перебирала свої клаптикові запаси. До рук потрапила така тепленька яскрава тканинка. Тепленька, бо байкова. Так раптом дитинством запахло, що не втрималась і почала лялечку робити. Навіть назва сама вигадалась,приліпилася:лялечка-гралечка.
Читати далі
Сьогодні надворі – справжня весна, завтра вступить у свої права квітень, цвітень. А ще цей весняний місяць називали лукавець ( через примхи погоди), снігогон (бо течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу). Мабуть, колись , у сиву давнину і справді у квітні наступала дружна весна із дзвінкими струмочками, пташиним гомоном, лагідним сонячним промінням, небесною блакиттю, рясним цвітінням весняних квітів. Тому й називали місяць так гарно. А дівчаткам, які народжувались у квітні, батьки дарували ім’я Цвітана.
Читати далі
Різдвяні свята тривають. Але іноді в повітрі пахне весною. Так-так, пройде зовсім трошки часу і настане нове радісне свято – Великдень. Зима цього року видалася сніжною, морозною. Чи не тому захотілося весни хоча б у хаті?
Читати далі
Ви думаєте, що тільки діти граються ляльками? Зосім ні. Дорослі дівчатка ( тітоньки, бабусі, леді, пані і панянки ) теж не проти. Просто вони це роблять так, щоб ніхто не бачив. І я теж бавлюся. Даненько не бавилася, а оце, нарешті у дітей канікули, у мене – відпустка, то чому ж не розслабится.
Нарешті мої висушені кукурудзяні обгортки дочекались , що їхня заготівельниця про них згадала. Це – про мене. А я і не забувала. І кожен раз, витираючи пил під стареньким журнальним столиком, переставляла з одного кутка в інший коробку з-під взуття. у які мирно спочивали. сумували, чекали ці обгорточки.
Читати далі
Шукала теку для свох витианок, ну таку як художники мають. На просторах Інтернету що завгодно можна знйти. І теку ( планшет художника ) також. Але ж ціни! Мамусенько моя рідна! Тож довелося залізти до шафи і видобути звідти своє джинсове багатство. Цього добра у мене у вигляді джинсів, спідниць, у які не влажу, або які не модні, або які попротирались, – хоч греблю гати. Ну, греблю гатити мені не доведеться, а планшет вийде. Помудрувала трохи і до вечора зліпила. Ще залишилось ремені пришити. Так що поки що не хвалюсь.
21 Бер, 2022 |
