Ви думаєте, що тільки діти граються ляльками? Зосім ні. Дорослі дівчатка ( тітоньки, бабусі, леді, пані і панянки ) теж не проти. Просто вони це роблять так, щоб ніхто не бачив. І я теж бавлюся. Даненько не бавилася, а оце, нарешті у дітей канікули, у мене – відпустка, то чому ж не розслабится.
Моя ігрова ляля на зріст 13 см. Для виготовлення її потрібно квадратний клаптик білого полотна розміром приблизно11см х11 см для голівки, прямокутник із довшою стороною приблизно 22 см, а ширина його залежить від цупкості тканини – чим вона цупкіша, тим меншою треба ширину цього прямокутника, якщо ж тонша тканина, то потрібно трішки більше. Чому? Тому що прямокутник треба скрутити у тверду трубку-скрутку. Потім перегнути її навпіл, вгорі на відстані 2 см перев’язати. Утвориться тулуб з ніжками., які внизу теж потрібно міцно перемотати і зав’язати бавовняною ниткою.
На середину квадратного клаптика покладіть синтепон чи вату, загорніть у тканинку і тугенько перемотавши кілька разів, зав’яжіть. Ось і готова голівка. яку треба примотати до тулуба. Обмотайте тулуб ниткою від шиї до тулуба, так, щоб його висота булла приблизно 6см.
З двох однакових клаптиків кольорової тканики зробіть черевички, обмотавши ніжки. Тут можна фантазувати: або це робити із круглих клаптиків, або із квадратних, а можна із прямокутника. Кожній своїй лялі я роблю інші черевички. Далі сформуйте долоньки із двох маленьких квадратиків такої ж тканини, як голівка ( 2,5см х2, 5 см), склавши їх двічі трикутничком і перев'язавши ниткою.
Підберіть тканинку для сорочечки (рукавчиків) – прямокутнички розмірів приблизно 7см х 8 см, складіть їх у трубку , вклавши всерединку долоньки і перев'язавши міцненько, а тоді ручки примотайте так як показано на світлині до тулуба. Отож, дівчинка вже майже готова, лишилося її вдягнути і зробити перуку. Ну і, звісно, ім'я дати.
Ви. напевно, помітили, що я не пишу точні розміри клаптиків. Чесно кажучи, усі мої лялечки різних розмірів. Адже хто коли міряв ті клаптики в давнину? Було що під руками, то й швиденько порвали туди – сюди, та й скрутили лялечку, аби дитинка не плакала.
Та й повинна я своїм читачам дати простір для фантазії і експериментів.
Хех, я теж любитель побавитись) Як побачу в когось з дітей якусь іграшку, навіть не обов'язково ляльку, то іноді як захоплюсь…))
Це здорово! Бавтесь на доров’я!