Нарешті довгождана відпустка! Довга! Це один з плюсів моєї професії. Не знаю, чи що корисного зроблю, але те, що є можливість насолодитись творчістю, радує.
Нарешті можна спокійно витинати, коли душа цього хоче і руки сверблять. Тож повернусь до своїх «маленьких форм». давненько заклади нок не витинала. А літо надихає до читання, тож і до закладинок. Цю серію назву «Пташки – символи України». Ось перші пташки витяла.
Ввечері дивилась якийсь детектив, "Прокурорська перевірка" , здається. Але оскільки просто сидіти і дивитись я не можу, а під руками опинився аркуш жовтезного паперу, то його доля була вирішена
Щось захотілось біленьких закладинок – зима, сніг, Різдво…
Думки великих
Любити читати – це заміняти години нудьги, які неминуче будуть у житі, на години великої насолоди.
Шарль де Монтеск’є
Читати далі
Перше вересня за кілька днів… Свято знань. А якщо свято, то потрібні подарунки школярам, особливо першокласникам, вчителям, вихователькам у садочку. І починається біганина в пошуках чогось особливого. А що особливе у нас можна знайти? Ні-чо-го! В кінці кінців, фантазії на більше не вистачає, як купити коробку цукерок”Маргарита” або букет квітів. До речі, наскільки я знаю, ніде в світі проблемою “Що купити на 1 вересня?” ніхто не переймається.
Читати далі
Сьогодні побувала на книжковій ярмарці, що вже третій день триває в Українському домі у Тернополі. Фестиваль «Джура-фест» у Тернополі уже став традицією. Завдяки йому тернополяни мають унікальну можливість придбати книги за цінами видавництв, познайомитися з авторами книг, збагатитись інтелектуально і духовно, поповнити свої домашні бібліотеки. На фестивалі до уваги відвідувачів було представлено дуже багато дитячої літератури, краєзнавчої. Це справді свято книги. Це не електрнні книги, а книги, які хочеться взяти до рук, усамітнитися і читати. А прочитавши, покласти між сторінки улюблену закладинку-витинанку і чекати наступної зустрічі з книгою.
Трохи часу, натхнення, кольровий папір А4, ножиці. І – тиша. Оце і все, що мені потрібно. А потім, коли закладинки готові, їх залишається заламінувати і вирізати по контуру. Легенькі, мереживні. практичні (не рвуться. не витираються. не загинаються), і головне – всі абсолютно не схожі, адже витинаю я без шаблонів і попередніх малюнків , і наперед навіть не знаю, який візерунок вийде, так як це робиться у традиційній українській витинанці. Читати далі
21 Чер, 2015 |
