Ганнуся сиділа коло вікна і сумно дивилась крізь скло на сірі , чорні голі дерева, брудні калюжі, в яких хлюпалися сірі-сірі хмари, на краплинки дощу, які сумно сповзали по віконному склу. І від усієї цієї картини, обрамленої віконною рамою, їй ставало ще сумніше. Ще б пак! Сьогодні ж Різдво, а за кілька днів – Новий рік! А сніг! Куди він подівся? Може, там, у небесній канцелярії (бабуся розповідала, що є така канцелярія), переплутали пори року? Чи не перегорнули листок календаря? "Сьогодні ж двадцять п'яте грудня! – вголос подумала Ганнуся. – Хочу снігу, хочу ліпити сніговика, як завжди у цю веселу різдвяну пору". "Ти щось сказала, доню?" – почула дівчинка мамин голос. Мама тихенько зайшла до кімнати. "Авжеж, мамусю. Мені сумно, тому що нема снігу… А я так хочу зліпити веселого Сніговичка!"- відповіла Ганнуся.
Кольорові зайці
На лісовій галявинці у затишному закутку серед запашних трав і різнобарвних квітів примостилась чепурна хатинка. Ще минулої осені у ній поселилось молоде заяче подружжя. Навесні на світ народились однаковісінькі пухнастики – чотири донечки і синочок. Усі як один були сіренькі, без жодної плямочки, ну як крапельки води. Матуся Зайчиха і Татко Заєць натішитись не могли – такі в них діточки, ну найкращі у світі. Хлопчикові- зайченяті ім’я вигадали одразу ( він же один) – Вуханчик. А от з дівчатками було важче. Ну не мають зайці іменослова. Але зрештою, і дівчатка отримали гарні імена: Лапонька, Зая, Вуханя, Хрумка. Не думай, що ці імена просто так далися…
Читати далі
Синє Лошатко або Майже новорічна казка
Було це давно-давно: коли наша планета була вкрита барвистим квітковим килимом,
Читати далі
Сонечкова донечка і Сонячний Зайчик
Давненько не мотала лялечок. А тут під руками виявились клаптики жовтої бавовняноїтканини і руки якось самі почали мотати. Надворі – літо, сонце припікає. Тож, напевно, не випадково народилась ця парочка – Сонечкова донечка і Сонячний зайчик.
Помаранчевий настрій або Принцеса на помаранчах
Давно це було… Ще тоді, коли Всесвіт був кольоровим. Планети мали назви свої від назв кольорів веселки. Але серед них на зоряному небі особливо виділялася одна. Чим, спитаєте? Була вона незвичайного насиченого помаранчевого кольору. І тому називалась Помаранчевою.