От ми і дісталися Колодяжного. Погода трішки зіпсувалася:почав накрапати дощик, який перейшов у добрячий дощ. Але настрою він не зіпсував. Благодатна вода, що лилася з сірого неба. вмила квіти, дерева, у яких потопає садиба Косачів. А квітів тут сила-силенна. Навесні зацвітають конвалії. Розповідають, що біля будиночку, в якому жили батьки, висадили 90 конвалій.
Читати далі
Я оце подумала, що пішохідна екскурсія Луцьком була би набагато цікавішою. Адже у цьому місті не лише замок, Лесин дім є. Певно, все ж знайдемо час і поїдемо маленькою компанією лише у Луцьк, аби оглянути його детальніше, поблукати вечірніми вуличками, познаходити старі будівлі. На жаль, автобусна екскурсія не дає повного уявлення про місто. Та навіть замок оглянули побіжно, увесь час треба було поспішати, аби не запізнитися на наступну екскурсію.
Читати далі
Швиденько поснідавши ( хто чим, хто як і де, а ми – у номері готелю канапками із чаєм), ми зайняли свої місця в автобусі і поїхали оглядати Луцьк. Гарне місто, мені сподобалось Населення майже як у Тернополі – 200 тисяч, а мені видалося, що за розмірами воно більше. Мабуть, тому що тут, на відміну від файного міста, є широкі вулиці. Автобус привіз нас у «старий Луцьк»- центр міста.
Читати далі
Ну що ж, продовжимо нашу тепер уже віртуальну мандрівку по Волині. Наступна зупинка – форт поблизу села Тараканів. В Інтернеті ви можете знайти назву Тараканівський форт. Перед поїздкою нас попередили. що в подорож до форту необхідно взяти парасольки чи дощовики і обов’язково засіб проти комарів аби вони не загризли нас. Попри всі попередження, ліс, у якому знаходиться форт №13 зустрів нас приязно, і комарі вирішили, що ми їм не по зубах.
Читати далі
Ну, що ж, поїхали далі. А далі – це в Дубно. тут нас чекає зустріч із одним із семи див України – славнозвісним Дубненським замком.
Коли наш автобус під’їжджав до Дубна, почався дощ. Це, звісно, не дуже тішило. Але, як сказала наша Людмила, екскурсія відбувається за будь-якої погоди, і ми – не з солі. Ніц нам не буде. Тим більше, пан Інтернет не віщував нам особливо сонячних днів на час поїздки.
Читати далі
Є в Україні край чудовий,
Ти кращих в світі не шукай.
Край синьоокий загадковий, |
Казковий край Волинський край.
Чомусь саме ці слова Миколи Жакуна прийшли на думку, коли наш туристичний автобус проїхав через м. Броди Львівської області – місто. яке лежить на межі Галичини і Волині. Що нас чекає у цьому казковому Волинському краї, оспіванім Лесею Українкою? Сама не знаю, чому з поміж багатьох цікавих маршрутів, запропонованих львівською туристичною агенцією «Відвідай», вирішила обрати саме цей туристичний маршрут.
Читати далі
19 серпня православні та греко-католики святкують одне з найбільших після Великодня дванадесятих свят -Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Другий Спас — християнське свято.
Ось і віддзеленчав останній дзвінок 2016-2017 навчального року. Для одних із учнів це останній у житті шкільний дзвінок, для інших він задзвенить ще не раз, принаймні ще двічі точно. Маю на увазі – на святі останнього дзвоника, звісно. Але якби там не було, свого випускного учні 9-А, 9-Б та 9-В класів чекали з нетерпінням. Ще б пак, адже цей випускний – не просто концертна програма із наступним сидінням у ресторані.
Читати далі
За розкладом наступний урок – у живописній музеї-садибі М. І. Пирогова. (http://www.pirogov.com.ua/ ) Садиба має поетичну назву – Вишня і знаходиться на околиці Вінниці. Понад двадцять років жив, працював тут видатний учений, геніальний хірург, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог, чудова Людина.
Читати далі
Отож, наступний урок ми проводимо в історико-меморіальному комплексі пам’яті жертв нацизму. Наш автобус під’їжджає до центрального входу у музей. Він створений на території колишньої ставки «Вервольф» (нині смт. Стрижавка Вінницького району). До слова, востаннє я тут була дуже давно. Принаймні, тоді це була лише територія з величезними бетонними брилами, розкиданими поміж дерев, та братською могилою військовополонених і громадян, які будували ставку.
Читати далі
7 Лип, 2018 |
