19 серпня православні та греко-католики святкують одне з найбільших після Великодня дванадесятих свят -Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також  Другий Спас — християнське свято.

Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі і називають цей день Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

Цього року свято припало на суботу. Тож ми обрали цей гарний сонячний день для нашої подорожі. Тицьнули на карті Тернопільщини пункт – виявилось, попали в Чортків. Чудово!  Недалеко (до двох годин автобусом), недорого (41 грн. з одного). а головне – має бути цікаво, бо у цьому славному місті є що подивитися. А подорож вдвох – це не те що 40 дітлахів за собою тягти. З ними, звісно, весело, але все ж…

Отож – по конях! На Чортків автобуси ходять часто. Тож проблеми «нема чим добратись» не виникає. Вже на 12 годину ми були у пункті призначення.

Гарне, затишне. компактне містечко районного підпорядкування. Я кажу «містечко», бо воно насправді дуже миле. А насправді 1522 року Чортків став містом за магдебурзьким правом.

Що можна подивитися у Чорткові тому, хто вирішив подорожувати Західною Україною, зокрема Тернопільщиною?

Ну, звісно, це місто, в якому є дві ратуші – стара ратуша, є унікальною для України завдяки дерев'яній фахверковій вежі з швейцарським годинником  з чотирма циферблатами. Верхівку вежі  прикрашає півень. Взагалі, я помітила. що мешканці Чорткова полюбляють цю птаху.  Ту навіть на сучасних будиночках, побудованих в старому стилі із невеликими вежами,  можна побачити півників.

А ще цікавою деталлю старої ратуші є суцільний дерев'яний балкон торгових радів навколо, який спирається на тонкі т-подібні стовпи, які утворюють відкриту галерею.

 Бідний голуб втомився від спеки і примостився саме біля торгових рядів.

Друга ратуша  побудована у 1926 – 30 роках у стилі конструктивізму. ЇЇ будівництвом керував польський інженер з Перемишля Юзеф Кунцевський і місцевий житель Андрій Дражньовський.

 

Вражає красою Домініканський костел  святого Станіслава.у Чорткові  Він був заснований 1610 року чортківським воєводою Станіславом Гольським, й освячений в ім'я святого Станіслава. На початку XX ст. на основі давнього храму постав оновлений костел в стилі неоготики, збудований за проектом архітектора Теодора Маріана Тальовського.

Перший костел в Чорткові було зведено у 1610 році як собор для монахів-домініканців, які з'явились в місті у 1600 році, прийшовши з сусіднього з Чортковом села Шманьківці, яке на той час ще було містечком. Фундатором будівництва костелу, а заодно і монастиря отців-домініканців, виступив тодішній власник міста Станіслав Гольський. Храм і монастир входили в оборонну систему Чорткова і відігравали у ній далеко не останню роль. (Докладніше про цей костел тут: http://ternopillya.livejournal.com/50998.html)

Насправді від цієї величної споруди аж дух захоплює. Ми побували і всередині.

Ще одна перлина Чорткова – дерев’яна Вознесенська церква. (Про її історію докладніше – тут: https://zabytki.in.ua/uk/1265/voznesenska-tserkva-chortkova)

Наприкінці ХІХ століття на тому місці, де нині стоїть храм Святої Покрови , забило джерело із надзвичайно смачною та цілющою водою. Невдовзі віруючі люди вирішили спорудити тут церкву на славу Божої Матері Покрови.Невдовзі віруючі люди вирішили спорудити тут церкву на славу Божої Матері Покрови. Храм збудований, у 1903-1905 роках, за проектом львівського архітектора Миколи Шашкевича та чортківського будівничого Андрія Дражньовського. Новозбудована святиня являла собою тринавову споруду, візантійського класично-романського стилю. Разом з церквою була збудована й дзвіниця. 1908 року над джерелом, яке раніше з'явилося на подвір'ї храму, було збудовано дерев'яну капличку Матері Божої, а за три роки на місці дерев'яної з'явилася нова мурована капличка. У ніч з 6 на 7 липня 1944 року, стара дзвіниця та капличка Божої Матері були зруйновані влучанням авіабомби під час нальоту німецької авіації на Чортків, однак, фігура Матері Божої вціліла, не зазнавши ушкоджень. По закінченню другої світової війни місцеві мешканці відбудували дерев'яну капличку на старому місці. 

 24 серпня 2004 року над капличкою з'явився образ Богородиці, покритий омофором.

Крім каплички та дзвіниці на церковному подвір'ї є ще вирізьблена з каменю Біблія, а одразу за брамою, стелиться терниста дорога Христа на Голгофу. Вправною рукою майстра вирізьблено усі чотирнадцять станцій Хресної Дороги.

За церквою Святої Покрови знаходиться справжній витвір мистецтва – фонтан, над яким здіймається скеля з фігурою орла, а гранітними східцями стікає Свята вода. У 2005 році неподалік фонтану церкви Святої Покрови з Божого благословення з'явилась ще одна новація – простора купальня. Купальня знаходиться просто неба, але над нею є дашок, а усередині – відокремлені кабінки. До самої купальні ведуть сходи, викладені річковим каменем, а вода у ній постійно тече і в такий спосіб оновлюється.

Для любителів старовини, мабуть, цікаво буде потрапити у Чортківський замок. До слова, скільки разів була в цьому місті, а щоб побувати в замку, у підземеллі – жодного разу. Зауважте, субота- неділя вихідні у замку. А на екскурсію дітей, в основному, веземо саме у вихідні. Тож нам неймовірно пощастило! І замок був відкритий, і підземелля у ньому! А Чортківський замок – це справді чудова історична пам’ятка. Його стіни, унікальні свідки давно минулих літ, зберігають не одну таємницю про запеклі бої та облоги, які відбувалися на теренах нашого краю.

Споруджено було замок наприкінці чотирнадцятого- початку п’ятнадцятого століття з ініціативи першовласника цих земель Єжи Чартковського. Спершу замок був дерев’яним.  Основним його призначенням було стримували напади турків і татар на місто. У 1522 році замок перебудували на кам'яний завдяки новому власнику Станіславу Гольському. На той час це булла міцно укріплена феодальна, а вдтак і козацька фортеця. Г.Лонгвин, видатний знавець древніх мистецьких пам'яток зазначає, що фрески на споруді розповідають про те, що палац у замку був розписаний цікавими , на світські теми малюнками. Звісно, нічого з цього не збереглося.

У 1610 році двір прикрасили кам'яні будівлі з аркадними  галереями. У 1640 році після нападу на місто турецьких військ замок зазнав великого руйнування і вп'яте був відбудований. У 1649 році в ньому розміщувалися три великих козацькі полки під проводом Максима Кривоноса.

Замок має свою цікаву історію, зберігає чимало таємниць, які , сподіваємось будуть розгадані і вивчені, аби зберегти для нащадків.У різні часи мури замку були і складами для товару єврейських купців, і в'язницею, в якій перебували арештовані польські повстанці…

 А на даний час Чортківський замок входить  до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля», стовреного за наказом Президента України у 2005 році.

У замку тривають реставраційні роботи. А ми мали унікальну можливість не лише побувати на території  замку, але й спуститися в підземелля і побродити  там. Нам просто цього дня дуже пощастило.

Взагалі, нам щастило цілий день. Тому що ми були удвох. Тільки такою маленькою компанією можна просто бродити вуличками Старого Чорткова, милуватися старовинними будиночками, постояти на пофарбованому у жовто-блакитне мості через таку рідну річку Серет, читати рекламні веселі щити, на яких мармур раптом стає мармором, тішитися із того, що наші земляки фарбують паркан біля свого будинку у кольори Державного  прапора і прапора УПА

На завершення зайшли у затишний ресторанчик «Тарко»  пообідати. Скажу вам, друзі, і тут нам сподобалось. Ціни демократичні, обслуговування приємне, кава запашна, млинці смачні, морозиво і молочний коктейль нагадали дитинство. І все це було приправлене загадковою східною мелодією, теплим вітерцем, гарячим сонечком. І ніякої Турції не треба!  Так що вікенд на двох вдався!

Детальний фото-відеозвіт можна подивитися тут: https://www.facebook.com/lelitka.lelitka/media_set?set=a.1306541012805242.1073742012.100003480661326&type=3