:::: МЕНЮ ::::

До нових зустрічей, фестиваль!

От і завершився перший ( і дуже сподіваюсь на те, що не останній) Тернопільський Фестиваль іграшки. Для нашого файного міста це справді грандіозна подія. Адже стільки чарівних гостей (понад сто п’ятдесят) у нас нараз ще небуло. І Попелюшка, і Дід з Бабою та Курочкою Рябою, гномики і ведмедики, мотанки, солом’яна конячка, Кіт Базиліо з подругою Лисицею Алісою, героїні Кобзаревих поезій – це далеко неповний перелік творінь майстринь з Севастополя і Кривого Рогу, Хмільника і Дніпродзержинська, Полnави і Кременця, Легедзина на Черкащині та Ікви на Кременеччині, з Тернополя і Львова, з Києва і Луганська. Вся Україна фестивалила у Тернополі!

Шкода, що не всі учасники мали змогу приїхати, але вони були з нами. Зворушив лист, який передала дівчинка – учасниця конкурсу з Луганська про те, як люблять луганчани наш спільний дім, нашу єдину Україну. Зворушили слова надзвичайно світлої людини, неймовірно талановитої  киянки Олени Терехової про те, що завжди треба знайти в душі. в житті місце для щастя. Мене причарували Неймовірний Равлик і мудрий Тарганчик (герой казок Лесі Вороніної) пані Олени Терехової (Київ), ніжна Попелюшка Ольги Гайсан (Тернопіль), казкові гномики Надії Волощук з Кременця, ляльки Роксоляни Шимчук, які я впізнаю з першого погляду (шкода, що сама майстриня не приїхала). Мене причарувала кожна з іграшок. Боюсь образити майстрів, не назвавши їх роботу. Але знаєте, що найголовніше е найрадісніше? Те, що серед іграшок, створених досвідченими майстрами були іграшки дітей. П’ятдесят юних талантів  показали усім свої , можливо , перші власноруч зроблені іграшки у кількох номінаціях. Тут була і тільдочка Наречена , і Золоторогий Олень, Кавуся, наповнена запашними зернами кави (автор – моя Софійка Шишковська), барвиста Жар-птиця із шовкових кольорових клаптиків, ведмедики, ляльки з оченятами – гудзиками – просто не відірвати очей! Наймолодшій учасниці Троцькій Маші з Гребінки Полтавської області дев’ять років. Маша які її подружки, займається у гуртку «Лялька-мотанка – родинний оберіг» при Будинку культури. Тішить те, що средрізних дитячих іграшок так багато ляльок-мотанок. Це означає, що наші народні традиції відроджуються з повною силою, що лялька – мотанка полонить все більше сердець, що вона, така тепла і енергетична, житиме, що вона врешті – решт витіснить заморських бездушних Барбі і Кенів.

Нагороди і відзнаки отримали усі учасники. Усі без винятку іграшки гідні найвищих похвал. Навіть уявити собі важко, як журі визначало переможців. Я їм щиро співчуваю. Як сказала відома тернопільська майстриня-лялькарка Людмила Павлова, яка була членом журі, це найневдячніша робота – визначати переможців серед такої величезної кількості неповторних, різнопланових робіт. Я, напевно би, на кожну іграшку вигадувала свою номінацію. Але..  Я щиро сподіваюсь, що всі залишились задоволеними. Переживаю як тернополянка, в гостях у якої була вся Україна (ну, майже вся). Отож, на часі нове гасло, проголошене Людмилою Павловою «Лялькарі всієї України, єднайтеся!»

Хочеться вірити, що наш фестиваль, стане традиційним, і на другий рік нам вже замало буде приміщення бібліотеки, щоб прийняти усіх казкових іграшкових гостей та їхніх неймовірно талановитих, позитивних творців!

Щира подяка  і хвала тим, хто творить красу і дарує кожному часточку свого серця, тепло і частинку свого щастя. Друзі, завітайте до нашого Музею національної іграшки у файному місті Тернополі, отримайте свою порцію щастя і позитиву і передайте його іншому.

А ще велике спасибі організаторам фестивалю Ірині Мацко та Любові Водярськів і всім, хто допомагав і підтримував!

Більше світлин тут

IMG_7360

IMG_7395

IMG_7403

IMG_7411

 

IMG_7417

IMG_7424

IMG_7426

IMG_7428

IMG_7439

IMG_7443

IMG_7386

IMG_7390

IMG_7447

IMG_7361

IMG_7364

IMG_7373

IMG_7377

IMG_7424

IMG_7379

IMG_7378

IMG_7365



І як вам стаття?