От і завершився перший ( і дуже сподіваюсь на те, що не останній) Тернопільський Фестиваль іграшки. Для нашого файного міста це справді грандіозна подія. Адже стільки чарівних гостей (понад сто п’ятдесят) у нас нараз ще небуло. І Попелюшка, і Дід з Бабою та Курочкою Рябою, гномики і ведмедики, мотанки, солом’яна конячка, Кіт Базиліо з подругою Лисицею Алісою, героїні Кобзаревих поезій – це далеко неповний перелік творінь майстринь з Севастополя і Кривого Рогу, Хмільника і Дніпродзержинська, Полnави і Кременця, Легедзина на Черкащині та Ікви на Кременеччині, з Тернополя і Львова, з Києва і Луганська. Вся Україна фестивалила у Тернополі!
Читати далі
Фотоконкурс “Настроение моего города” завершився
Завершився Фотоконкурс "Настроение моего города"…
Став штормить
;Ви бували на нашому Тернопільському ставі у вітряну погоду? Став такий же чудовий, як і в сонячні дні.
Три дні у Львові
Якось аж образливо… Вже середина відпустки, а ще ніде не були… Хоча… Були у Львові під час джазового фестивалю! Як чудово, що Львів – наш сусід! Якась година – і ти вже у місті старого Лева. Ну, година це автівкою. Цього разу ( а саме 12 липня, в п’ятницю) все було інакше – дизелем або матрисою, як кажуть у нас. Телембаєщся три години цим потягом. Хоча і в цьому телембанні завжди шукаєш позитив. Ну, наприклад, спостерігаєш за пасажирами, контролерами, міліціянтами та іншою публікою, яка сидить, стоїть, висить, лежить, штовхається, пробирається у всіх довжелезних кількох вагонах. І все заради чого? Хто як… Хто на дачу, хто заробити, хто в гості (як ми , наприклад). Цілі у всіх різні, шлях – один – залізницею у матрисі. Головне – до Озерної доїхати. Там стає легше – вагони порожніють, і ти до Красного їдеш в напівпорожньому потязі. Лєпота! Щоправда, що ближче до Львова, то порожніх місць меншає, і ти вже не простягнеш ноги на лавці, щоб подрімати перед виходом. Подрімати, бо всі газети, що взяли з собою в дорогу, прочитані, кросворди розгадані, думки передумані. Ну, от і місто Лева нарешті. Зустрічає воно цього разу нас не дуже радісно – дощем. Ну, що ж, дощ, то дощ. Сонцю ж теж треба колись відпочити. Може. завтра, буде воно, сонечко. Принаймні синоптики обіцяли у Львові на 13 липня гарненьку картинку: хмарку із сонечком і крапельками і заманливими цифрочками, які утворюють число 23. На другий день наші надії на гарну погоду знову не виправдались. Львів плакав і 13, і 14 з невеличкими паузами. Таке собі красиве заплакане місто…Дощ до блиску мив львівську бруківку, верхівки соборів, вежу міської ратуші, левів, сажотруса, котрий прилаштувався на драбині, яку примостив собі на розі будинку, що на площі Ринок, і звідти весело поглядав на зграйки мокрих від дощу туристів, – ті зграйкою бігли за симпатичною дівчиною-екскурсоводом. А он біля оперного молодята у весільному вбранні. А що молодятам дощ? Вони – щасливі. Вже ніч опустилась на місто. Дощ не вщухає. А місто – воно прекрасне вночі, таємниче. Дощ, вогні, блискуча вмита дощем бруківка на площі Ринок, звуки органа і скрипки, стукіт коліс Диво-поїзда, брязкіт лицарської зброї у дворі Палацу Потоцьких, відкриті настіж двері музеїв – це Ніч у Львові…
Львів. Асоціації
Дорогі мої, пропоную пограти у гру в «асоціації». Як? Дуже просто. Я називаю вам слова, групу слів, а ви кажете, яке одне слово вам приходить на думку від мого переліку. Отож, почали.
Кава, опера, джаз, танго, панянки, фестиваль, діти, книжковий форум, ведмежата-наречені на весільній машині… Може, досить? Не знаю, як у вас, а у мене це все асоціюється із словом «Львів». Так, саме у Львові найзапашніша кава (люблю у старенькій кав’ярні на Вірменській випити філіжанку кави №4 із шматком смачнючого тістечка «П’яна вишня» або «Спартак», де стоїть стареньке чорне піаніно з табличкою на кришці чотирма мовами «На піаніно нічого не складати»). Тільки у Львові на вулиці танцюють танго всі бажаючі і ходять по Площі Ринок красуні у пишних сукнях з милими усмішками, пропонуючи карамельних півників на паличках та букетики квітів (ціна яких чисто «символічна» – 30 грн., 60 грн. Правда, зовсім дешево? Але ж для коханої людини… Погодьтесь і купіть.) Тільки у Львові такі класні джазові фестивалі, на які приходить все місто, гості із різних міст і країн. Тут у такі дні, а то й у будні можна почути і польську, і англійську, і німецьку. Атож, у Варшаві квиток в оперу не коштує 5 євро. Тож гостинний Львів з радістю приймає у свої обійми і своїх рідних, і закордонних шанувальників опери, оперети, балету.
Подорож до міста мого дитинства – Бережани
Бережанщина – це подільська Швейцарія. Це земля, вкрита лісами, ярами, мальовничими узгір’ями. Річка з красивою назвою Золота Липа в’ється серед заквітчаних лук, ярами, через місто, вилискує на сонці сріблястими хвильками…
Читати далі
Прогулянка весняним Тернополем
Вчора у файному місті Тернополі запустили фонтан у центрі міста. Краса! Це означає , що у файне місто Тернопіль направду прийшла весна!
У парках і скверах зацвіли фіалки, немов хтось дбайливо розстелив фіолетові килимки. Став вийшов з берегів. Тернополяни, дорослі і малі, заполонили парки, Театральний майдан. Який молодий наш древній Тернопіль! На майдані – студентство та школярі луплять по м’ячу в одні ворота, намагаючись закинути його у кошик, – вуличний баскетбол. Навколо – зграйки зівак, болільників. Десь голуби поділись. Звісно, їхнє ж місце зайняли спортовці. Одним словом – весна…
Читати далі
8 Березня кожного дня!
>З чим асоціюється у вас 8 березня?
Читати далі
Про що ти мрієш, лист кленовий…
Про що ти мрієш, лист кленовий,
Гойдаючись від вітру на гіллі?
Читати далі
Осінні акварелі
Намалюй мені, осінь,
теплу сонячну днину,
Намалюй неба просинь,
красні грона калини.
Розчеши, вітре, віття
вербиченьці зелене.
Золоти, осінь, листя
пензлем щедро у кленів!
Як в палітрі не стане