:::: МЕНЮ ::::

Білоруські сторінки. Навчання

13584905_990361677738563_7581522312022380648_o

Субота і неділя чи не найнасиченіші дні у Білорусії. В суботу відбулось відкриття самого симпозіуму. Слово мав директор коледжу, співробітник Історико-художнього музею в Домодєдово. хранителька колекції витинанок А.О., Петриченко.
Читати далі


Білоруські сторінки. Вечірка

Сторінка сьома. Вечірка

Після напруженого дня – смачна вечеря. А далі душа прагне видовищ, відпочинку. Білоруські друзі чудово все продумали і влаштували вечірку, на якій ми гарно відпочили, поспілкувалися. Після спекотного білоруського сонця так хотілося прохолоди. Тож нас запросили у літню концертну залу у внутрішньому дворі коледжу. Пречудове місце. «І бачыць Бог: есть музыка над нами!» – прекрасні слова. І вона, музика, об’єднує!

Читати далі


Білоруські сторінки (йдемо далі)

IMG_3786-001

Сторінка шоста. Відкриття тимчасової виставки учасників симпозіуму.

Настала п'ятниця. Сьогодні прибули решта учасників із Литви, Росії, Польщі, Білорусі.  Ще звечора до нас вкімнату завітала Світлана Леонідівна Яворська. Я отримала перший урок. Чесно кажучи, від отриманої інформації здавалось, вибухне мозок. Ото б ще не забути всіх зауважень, побажань! Світлана леогнідівна – чудова людина. Строга, пряма, вимоглива. Я себе відчувала школяркою, яка не вивчила уроку. Але це все тільки на користь. Дякую, Світлано Леонідівно, за науку. Тож після такого вечора довго не могла заснути.Але зате зранку я вже знала, які саме роботи представлю на виставці. Вже о пів на першу, а то й раніше, до виставкової зали коледжу почали збиратися учасники симпозіуму. Кожен займав собі стенд чи інше місце для своїх робіт. Тут відбувалися знайомства. Уже не віртуальні, а в реальному житті. Неймовірні відчуття! Багатьох  знала лише через Фейсбук, а тут! Дівчатка з коледжу допомагали розвішувати  витинанки.  Відкриття виставки відбулось о 16.30. Все було чудово, урочисто і тепло. Грав струнний квартет коледжу. З привітанням виступили директор колледжу, завідуюча відділенням декоративно – прикладного мистецтва, організатори симпозіуму С. Яворська і А. Петриченко. Було сказано багато теплих слів, було живе спілкування, нагородження учасників конкурсів, обмін подарунками, нові знайомства. Це просто незабутні враження!

Читати далі


Білоруські сторінки (продовження)

IMG_3825-001

Сторінка четверта. Молодечино. Державний музичний коледж імені М. Огінського

Знайти коледж виявилось нескладно. Маршрутний автобус за 4 тис. білоруських рублів довіз нас з Оленою  на вулицю Велікі Гостінєц, де і знаходився коледж. Автобусна зупинка, на якій ми вийшли, була майже поряд з цим закладом. Молодечненський коледж  постав перед нами у всій красі. Велична будівля з колонами, схожа на театр. А перед нею фігура молодого композитора М. Огінського. Історія коледжу почалась 1958 року, коли в Молодечному було відкрите музичне училище.
Читати далі


Білоруські сторінки. Як я була учасником Міжнародного симпозіуму

IMG_0273

Сторінка перша. Як починалось…

Серпень 2015 року. Майстриня витинанки і петриківського розпису з Бердянська, моя віртуальна подруга ( велика сила – інтернет і соціальні мережі!). редактор сайту «Українська витинанка» Олена Харченко агітує мене взяти участь у Шостому Міжнародному симпозіумі з проблем вирізання із паперу.
Читати далі


Маленькі мрійники

IMG_3618

Про що мріють діти? Про різне:про новий планшет, про смартфон( не дивно, дітки ж сучасні у третьому тисячолітті живемо). Але є ще такі, у яких мрії неземні, незвичайні, казкові. Знайомтесь, Ангелінка – дівчаточко із такими блискучими карими оченятами. Отож, ця дівчинка на моє запитання про мрію відповіла, що мріє бути метеликом! Бувають же такі діти! Ну, а мрії треба крила, тоді вони здійсняться, навіть такі незвичайні, як у Ангелінки! Тож сьогодні у Літній англійській школі (http://smart-center.com.ua/) ми витинали крила своїй мрії.

Читати далі


Лялька із кукурудзяних обгорток

IMG_2754-2

Нарешті мої висушені кукурудзяні обгортки дочекались , що їхня заготівельниця про них згадала. Це – про мене. А я і не забувала. І кожен раз, витираючи пил під стареньким журнальним столиком, переставляла з одного кутка в інший коробку з-під взуття. у які мирно спочивали. сумували, чекали ці обгорточки.
Читати далі


Неповторна петриківська витинанка або Спогад про теплу творчу криворізьку зустрічі

Петриківська витинанка з’явилась майже одночасно із петриківським розписом.  У 90-ті роки після здобуття Україною незалежності на державному рівні стали надавати  більше уваги усім видам народного мистецтва, витинанці зокрема. З’явилися нові імена майстрів традиційної петриківської витинанки.
Читати далі


Крутись, гончарне колесо, крутись

Крутиться гончарне колесо, немов колесо машини часу. Сидить гончар за кругом, натискує педаль і підганяє колесо. Так було сто тисяч років тому. Так само відбувається і зараз, у вік комп’ютерів, електромобілів та інших досягнень науково-технічного прогресу. Час іде, а гончарне ремесло – вічне. Як вічна пісня тиха гончарного круга, осяяного сонячними променями у вікні. Якесь умиротворення настає в душі, коли спостерігаєш за роботою Майстра, коли з шматка сірої, такої зовсім непривабливої на вигляд, глини народжується чи то витончений глечик, чи горщик, чи веселий куманець…
Читати далі


В дарунок щастя краплинки

Піснею «Молитва за Україну» розпочали концерт маленькі учасники вокального ансамблю «Чомучки» ТЗОШ №19 у Петриківському Обласному геріатричному пансіонаті з нагоди міжнародного Дня щастя, започаткованого у 2012 році.
Діти дуже хвилювались перед поїздкою, бо усі їхали сюди вперше.
Читати далі


Сторінки:12345678910...32