21 Сер, 2017 |
19 серпня православні та греко-католики святкують одне з найбільших після Великодня дванадесятих свят -Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Другий Спас — християнське свято.
Витинанка-колисанка
Першу витинанку на тему колискової я зробила у 2014 році. Вона – з витинанкової колекції "Витинаю пісню".
"Ой спала би дитиночка.." (2014)
… Ой зов’ю вінки, да на всі святки, ой на всі святки, на всі празники, та рано, рано – на всі празники…
Так співали дівчата на Купальські свята. плетучи вінки. Як тільки – но розвидниться й дівчата вмиються водяною росою та тирлич-зіллям, усі гуртом йшли до лісу та в поле збирати квіти для вінків. Коли ж віночки вже сплетені, зілля, яке залишалося, кидали у воду або розтрушували, співаючи:
Читати далі
Супервипускний дев’ятикласників Тернопільської ЗОШ №19
Ось і віддзеленчав останній дзвінок 2016-2017 навчального року. Для одних із учнів це останній у житті шкільний дзвінок, для інших він задзвенить ще не раз, принаймні ще двічі точно. Маю на увазі – на святі останнього дзвоника, звісно. Але якби там не було, свого випускного учні 9-А, 9-Б та 9-В класів чекали з нетерпінням. Ще б пак, адже цей випускний – не просто концертна програма із наступним сидінням у ресторані.
Читати далі
Рукодільні посиденьки в “Берегині”
Якщо ви хочете зустрітись і поспілкуватись із цікавими людьми, побачити рукодільні дива майстринь, навчитися самому щось творити руками, про які ви часом кажете, що вони обидві ліві ( або обидві праві), то, повірте, що кращого місця зустрічі ,як клуб «Берегиня», вам не знайти. І шукати особливо не доведеться тяжко, бо знаходиться він у бібліотеці №4 на бульварі Данила Галицького (масив «Східний»). Оце ж у неділю ми знову зібралися гарненькою компанією. Хто мав чим похвалитися, той хвалився (тут це тільки вітається). Хтось своїми чудовими роботами, а хтось роботами мам, бабусь, прабабусь – вишивки, плетива, мережива із старих скринь. Боже, яка то все краса! Пані Алла Шушкевич із захопленням ділилася секретами мотання лялечки-травнички, Галя Шляхта показала, як старезний чемодан і лійка перетворилися у мистецькі шедеври з допомогою техніки деку паж, Саша Луканюк принесла справжню борщівську чорну вишивку, якою вона вишиває сорочку…
Так люблю той Львів, аж ми бракує слів… або Вікенд у місті Лева
Так люблю той Львів, аж ми бракує слів… Давненько не було там. А оце трапилася нагода відвідати місто Лева сьомого травня. Хоча, чесно вам скажу, якийсь не той бува а настрій,як все. Чому?
Читати далі
Великодня витинанкова пташка
У неділю – Великдень. Ви, дорогі мої, напевно уже приготували великодній кошик, розписали писанки. Залишилось прикрасити оселю, спекти паски.
У давні часи українці на Великдень прикрашали свої хати витинанками, великодніми пташками. Зазвичай великодніх голубів робили з писанки, крашанки. Прикріпляли до яйця паперові візерунчасті крильця, з тіста робили голівку і підвішували таку птаху під образи. На великодніх витинанках теж зустрічалися пташки. Тож ми з вами зробимо святкову великодню витинанку – пташку. Може, то жайворонок. може, ремез. Одним словом – весняна пташка.
Намалюю писанку
З давніх давен в Україні існував звичай писати писанки.
Яйця розписувались різноманітними орнаментами – геометричними, зооморфними. Кожен колір у писанковому розписі має власну символіку. Розписане яйце символізує джерело життя , усе живе.
Читати далі
Писанкова зустріч у “Палітрі тепла”
«Палітра тепла» – це особливе місце у файному місті Тернопіль. тут тепло завжди – чи за вікном буде хурделиця. чи осінні дощі. чи немилосердно палаюче сонце спекотного літа. Тут просто тепло, просто дуже-дуже затишно. А це тепло, постійна константа – від господарів мистецької оселі Оксани та Олександра Чмиленків, від майстрів, які населили прекрасними витворами своїх золотих рук, від гостей, які приходять сюди помилуватись справжньою красою, поділитись своїми секретами. мріями. думками. Звідси не хочеться йти, тут хочеться залишитися. Бо тут – тепло…
Читати далі
Недільна кава на Території мистецтва
Сьогодні перша недільна кава на Території мистецтва. місце зустрічі змінити не можна. Наш Франко би не пробачив зради. Тож як тільки ранкове сонечко засяло на файним містом, на майданчик до Каменяра прийшли майстри народного мистецтва. Сьогодні зібрались не всі. Мабуть, не зовсім повірили у щирість сонечка, у те, що – ура! – справжня весна, із співом пташок, набубнявілими бруньками, молоденькою травичкою передвеликодніми клопотами.
Читати далі