Є у Старокостянтинівському районі Хмельницької області село Са́мчики, через яке протікає річка Случ. Село невелике. Таких багато в Україні. Чим же приваблює воно? З 1990 р.  садибу Самчики визнано музеєм. З 1997 р. його офіційна назва — «Державний історико-культурний заповідник «Самчики»». А славляться Самчики своїми майстрами –художниками. Усім відомий петриківський розпис, а от про самчиківський мало хто знає.

Не буду переказувати те, що вже можна знайти на прострах інтернету, зокрема тут:

http://garbuz.org.ua/statti/remesla/samchikivskiy-rozpis-divo-hmelnichchini.html.

http://garbuz.org.ua/statti/rizne/chudo-odnogo-sela-samchiki.html

Лише скажу, що сьогодні учасники засідання творчого об’єднання «Берегиня», який створений при етно-цетрі бібліотеки №4 для дорослих ту Тернополі мали нагоду спробувати себе у цьому прекрасному мистецтві. 

 Розпис Г.Ф. Раковського

З ним нас познайомила вчителька образотворчого мистецтва ТЗОШ 314 Уляна Зелінка. Зокрема пані Уляна розповіла нам про свою подорож до Самчиків і зустріч із одним із майстрів розпису В. Раковським, який навіть подарував їй одну із робіт свого батька Г.Ф. Раковського. Сьогодні, за словами Віктора Раковського, самчиківський розпис користується великою популярністю. Роботи самчиківських майстрів виставляються в музеях Києва, Луцька, у м. Нетішин, Хмельницької області, і у самому Хмельницькому. Також картини художників, які працюють в цьому виді мистецтва, є і у приватних колекціях шанувальників мистецтва багатьох країн (картини і тарілки). Про походження самчиківського розпису, його історію можна прочитати тут:

http://naub.oa.edu.ua/2014/pohodzhennya-samchykivskoho-rozpysu-joho-suchasnyj-stan-ta-symvolika/

На сьогоднішній зустрічі ми мали нагоду розглянути роботи учнів ТЗОШ №14, а також роботи їхнього наставника Уляни Зелінки.

А головне – кожний бажаючий мав можливість самому щось сотворити у техніці самчиківського розпису. Звісно, не  у кожного виходило все  одразу. Але сам процес творчості – це було неперевершено! Це захоплює!

 Роботи учнів ТЗОШ №14

Окрім нашої спільної творчої роботи над мальовками ми спілкувались, чаювали, і захоплювались роботами учасників наших посиденьок.

 На світлині – Оксана Чмиленко із своїм неймовірно красивим валянням! Приміряє коралі на моделі.

 Вишиті півонії, яблука пані Євгенії Михайлівни Возної.

А ще планували поїздку у Самчики, щоб на власні очі побачити це самчиківське диво, а не «альтернативу петриківському розпису».

Час пролетів непомітно, так що до фотографування ще й не всі роботи були завершені, тож ми, як чемні учні, мали закінчити свої мальовки вдома і виставити їх на огляд.

А це моя робота, перша!

17.07. 2016

 Більше світлин – на Фейсбук.https://www.facebook.com/lelitka.lelitka/media_set?set=a.933646633428017.1073741980.100003480661326&type=3