Це я про Благодійний шкільний фестиваль української пісні, що 22 листопада відкрився у ЗОШ № 19 м. Тернополя. Виявляється треба. Мені треба, точніше не зовсім мені, а талановитим нашим дітям.
Це я про Благодійний шкільний фестиваль української пісні, що 22 листопада відкрився у ЗОШ № 19 м. Тернополя. Виявляється треба. Мені треба, точніше не зовсім мені, а талановитим нашим дітям.
Люблю суботу… За що? По- перше, не треба йти на роботу ( роботу я свою люблю, але все-таки хочеться хоча б два дні на тиждень не думати про неї); по-друге, усі домочадці довго сплять, а я встаю рано і через те можу зайнятись улюбленими заняттями в тиші перш ніж йти на кухню готувати сніданок. По-третє, саме у вранішні години в голову приходять якісь нові ідеї Отож, нарешті довгождана субота! Кажуть , що слово «субота» запозичене з єврейської мови і прийшло разом із впровадженням християнства. Субота створена Богом для відпочинку, а для мене відпочинок – це творчість. Нарешті настала вона, довгождана! Давно задумала серію різдвяних витинанок. Але все не вистачає часу. Тому витинаю в основному
Читати далі
Так цю лялечку назвала одна з читачок у моєму іншому блозі (http://lelitka-inspiration.blogspot.com), де я розмістила світлину першої своєї ляльки – дзвіночка. І справді. воно так і є. Те. що при її виготовленні піднімається настрій – стовідсотково! Це маленьке диво не потребує ні багато часу, ні якихось особливих матеріалів. Лише кілька веселих кольорових квадратних клаптиків натуральної тканини, нитка чи шнурочок, клаптики мережива, стрічечок тощо і – гарний настрій, хоча…в процесі він ще поліпшиться).
Читати далі
У кожного в житті бувають урочисті події такі як ювілей. Кому 25, кому -30, 50. А кому і такий поважний як 80. Дай Боже, кожному дожити! Який би ювілей ви не відзначали, а подарунки дарують на кожний і не тільки на ювілеї. Коли свято у найріднішої людини,то завжди хочеться. щоб подарунок був особливим, неповторним А саме таким він буде, якщо зроблений власноруч
Читати далі
Родосвіта – народжена світлом/світлого роду.
Рожана/Рожена/Рождена – народжена/яка народжує. Обидва ці імені слов’янські. Ім’я моїй новонародженій лялечці якось “приклеїлось” само. Я навіть не роздумувала, як я її назву. Можливо це сталось тому, що Рождена народжувалась довгенько, і тому, що мені хотілось її одягнути у щось сонячне. Навіть якось одразу спинилась на виборі узору – такого сонячного, яскравого.
До слова, основа Рождени – кукурузяний початок.
Читати далі
Поблукавши просторами інтернету, натрапила на цікаві мініатюрні скрапформи, нахапалась новеньких скраптермінів. Ото правду кажуть:”Вік живи – вік учись”. Тепер можу робити розумний вигляд людини, яка обізнана з новими словечками на кшталт АТС (ну, звісно. це не автоматизована телефонна станція або якась там система управління), інч (це, виявляється витвір мистецтва розміром 1 дюйм на 1 дюйм, по-нашому приблизно 2,5 см на 2,5 см), рінч
Читати далі
Про що ти мрієш, лист кленовий,
Гойдаючись від вітру на гіллі?
Читати далі
Намалюй мені, осінь,
теплу сонячну днину,
Намалюй неба просинь,
красні грона калини.
Розчеши, вітре, віття
вербиченьці зелене.
Золоти, осінь, листя
пензлем щедро у кленів!
Як в палітрі не стане
Коса, кісонька, кісочка, коска, косонька, косиця – так називали здавна на Україні заплетене волосся у дівчат та дівчаток. Коса завжди була традиційною ознакою краси.”Дівка без коси не немає краси”, – говорили у народі. ” Читати далі
13 жовтня. Завтра Покрови. А сьогодні зранку я їду до Львова… Львів зустрів похмуро.Хоча колєжанка казала, що має бути тепло і сухо. Значить. знову синоптики не вгадали. Добре, що старенький трамвай №9 уже стояв на привокзальній зупинці (ніби знав, що я зараз зійду з поїзда). Вмощуюсь на перше біля вікна сидіння. Їхати зупинок 5-6. Тож маю змогу через вікно подивитись на старий Львів. На Київській ще не була.
Читати далі