На прохання пані Наталі Совінської, з якою я познайомилась під час проведення майстер-класу на безкоштовних курсах англійської мови, хочу поділитись майстер-класом з витинання. Маю надію. що це згодиться їй за океаном у Канаді, де вона тепер мешкає, і де є дітки, яких пані Наталя вчить усьому нашому рідному, українському.
У Літній дитячій школі "Дивосвіт", незважаючи на похмурий день із дощем, весело! І навіть літають метелики. Хоча , як відомо усім, метелики дощу не люблять. А у "Дивосвіті" літають у будь-яку погоду! Тому що це метелики-витинанки. Ой. нелегка ця творча праця для дітлахів – витинання. Більшість з них роблять це вперше. Ну, намалювати візерунки на крилах – тут фантазії майже всім вистачає. А от витинати ці фантазіі… Ще й ножиці вередливі ніяк не хочуть акуратно різати, а клей ліпиться сам туди, куди йому не слід ліпитися! Але все буває колись уперше. І все ж метелики вийшли чудові! Усі, без винятку! Може кожен пишатися своєю першою витинанкою! А там, дивись, сподобається, і хтось стане відомим майстром і не тільки на Тернопільщині. Тільки потренуватись треба.
Якось гуляла із внуком біля педуніверситету.. Спека була неймовірна. Хоч би який маленький подих вітерця! Малий катався на велосипеді. Посиділа на лавочці навпроти цетрального корпусу, поспостерігала за молодими матусями із малечею, за голубами, лінивими від спекиі спраги і вирішила трішки пройтися у тіні скверику. Добре, що є такий і недалеко від дому. Люблю тут бродити і частенько фотографую саме тут. Так було і цього разу. Згадалось дитинство, а точніше лялечки, які ми робили у дитинстві із квіток. Вирішила згадати… Ось такі вийшли панянки.
Вчора ми з учнями Літньої школи "Дивосвіт" знову робили подарунки для бійців. Це стало вже для дітей потребою, адже вони чітко усвідомили, що їхні нехитрі витвори додають сил захисникам, наближають перемогу. Це стало потребою для мене. Я не можу не йти до дітей і не вчити, допомагати робити ці подаруночки. Цього разу даруємо бійцям наші серця – у кожній листівочці – по два, у кольорах рідного прапора, у кольорах Батьківщини. Одне серце – солдатське, друге – дитяче. Вони поряд… "Я люблю Україну!" – ці слова разом із словами вдячності. побажаннями захисникам на кожній листівці. І ще – квітка, метелики, зелена трава – таким в уяві дітей є мир, такою вони мріють бачити свою Україну.
Сьогодні робитимемо лялечку-берегиньку. Для її виготовлення потрібно зовсім трішки часу, нитка, невеликі клаптики тканини, синтепон і добрі думки. Напевно, останнє з перліченого чи не найголовніше, адже призначена лялька для дорогих людей, тих, хто зараз на захисті нашої Вітчизни. Тож запрошую долучитися всіх небайдужих до створення оберегу. А у п'ятницю ми чекатимемо на вас із листами, подаруночками для бійців у музеї-бібліотеці національної іграшки №5 у файному місті Тернополі. Там відбудеться черговий майстер-клас за участю тернопільських майстринь.
Минув другий тижень безкоштовних курсів англійської мови в бібліотеці-музеї національної іграшки №5 для дітей, які проводять волонтери з Канади: Тарас Малюжинський і його помічниця Наталія Совінська.
Крім занять з англійської мови, діти мають змогу відвідати майстер- класи. Так на минулому тижні вони навчились робити ляльки мотанки під керівництвом тернопільської майстрині, моєї колеги Алли Шухевич. Ляльки- обереги були передані бійцям в зону АТО.
Хто з дітей не мріє, щоб збувались усі, або ну хоча би майже всі бажання? Напевне, таких нема. Ми дорослі теж цим грішимо – мріями про здійснення усіх навіть нездійсненних бажань, то що там вже про дітлахів казати!
А якщо діти вже потрапили у Літню дитячу школу «Дивосвіт», то їм загрожує здійснення бажань. І вони самі собі в цьому допоможуть. Так і сталось сьогодні. Адже на майстер-класі з оригамі вони робили кожен собі квітку-семицвітку. Про мультик діти чули, дехто й бачив цю чарівну історію про дівчинку Женю, яка зустріла справжню фею. Виявляється, у радянські часи феї жили! Не обійшлося на занятті і без запитання: «А ця квітка справді виконає бажання?» А ви як гадаєте? Я думаю, що якщо дуже-дуже захотіти, то вона не лише сім бажань виконає!
Після невеликої перерви повернулась у Літню дитячу школу «Дивосвіт». Сьогодні вирішили пооригамити ( тут довелось трошки про мистецтво оригамі дітлахам розповісти. бо, виявляється. не всі знають). Спинилась на голубах. Чому саме на голубах?
Ось так звучить аллєгро Бузьких порогів. Знімала на мобільний:
Кілька років тому мені довелось побувати в унікальному місті на Вінничині. Насправді в Україні є чудові місцини, куди, побувавши хоча б раз, хочеться повернутись. Таким неймовірно красивим куточком є Бузькі пороги .
5 Сер, 2014 |
