:::: МЕНЮ ::::

Знову до Львова! Частина третя. Вільне плавання

IMG_6436

Ну, що ж, те, що запланували ми з екскурсоводом Юлією. виконано. А тепер – те. чого чекали найбільше:вільний час! Одним словом – свобода! хай пробачать мене батьки моїх дітлахів, але я ризикнула – дозволила їм насолодитись Львовом! Погодьтеся, що їм, 12-13 річним, хочеться свободи від нас усі, дорослих, хоч на годинку. Тож провівши інструктаж щодо цікавинок, які є навколо площі Ринок а також щодо безпеки ( не у кожному місті по вулицях трамваї їздять), я відпустила дітлахів у вільне плавання на годинку. Двоє 4-класників, які з нами подорожували не повірили.  «Як, самі гуляти?» – здивовано запитали вони. Самі! І брат із сестричкою щасливі майнули в бік шоколадної майстерні.

Читати далі


Знову до Львова! Нові відкриття…

IMG_6303

Ну, що ж. відвідали кладовище, а тепер – гайда до міста. Неділя у Львові – це щось неймовірне! Люду – як на ярмарку! Місто прокинулось! Трамваї дзеленчать, машини гудуть, дітлахи щебечуть. туди – сюди сновигають львів’яни, туристи.

Читати далі


Знову до Львова! Зупинка перша . Пантеон

IMG_6287

Про цю подорож до славного міста Лева мала написати ще в травні. Саме тоді в останню неділю травня мої семикласники вирушили тоді в свою чергову подорож. Але все склалось не так як бажалось. Тож сьогодні мені захотілось знову подумки повернутись до міста, яке я дуже люблю. Сподіваюсь, що незабаром буду там не лише подумки. Отож, 24 травня 2015 року, неділя. Комфортабельний автобус мчить нас до Львова. Зранку погода чудова, а якщо вірити інтернету, то й день обіцяє бути гарним. Півтори годин пролітає швидко, і ми заїжджаємо на околиці Львова. Ранок. Місто ще дрімає, лише чути дзенькіт трамваїв, під колесами – бруківка. Це таке класне відчуття, коли ти їдеш по бруківці. Принаймні, мені дуже подобається. Якщо заплющити очі, то ніби ти на возі по грунтовій польовій дорозі на празник у сусіднє село їдеш. Той, хто так не їздив, той не знає. А у Тернополі лише шматочок вулиці є з бруківки ( через дамбу на масив «Дружба»). Перша наша зупинка – історико- архітектурний заповідник Личаківське кладовище. Скільки разів була у Львові, а тут ще не була. Хоча, здається, років зо 25 тому. А, може, це déjà vu? Тут нас зустріла чудовий екскурсовод, яка й показала нам найцікавіші місця цього заповідника – місця, де спочивають найвидатніші українці.

Читати далі


Карамельний рай у файному місті

IMG_5191

А у нас в квартирі – газ, а у вас?

А у нас сьогодні кішка родила вчора кошенят, а у вас?..

А у нас…

А у нас, скажуть львів'яни, є Майстерня Шоколаду, є Майстерня Карамелі. А у вас, тернопляни, що таке особливе є?

Читати далі



Ой ти, жайворонку, рання пташино. МК

IMG_4826

Птахи споконвіку дивували людину. І було чим. Птахи двічі народжуються. Згадайте тільки – но жартівливе запитання «Хто швидше народився – яйце чи курка?» Це – ціла філософія! Птахи можуть вільно літати (одвічна мрія людини), більшість з них неперевершені співаки. Образ різноманітних птахів зустрічаються у народній творчості усіх  без винятку народів світу. І у кожного народу є свої птахи-символи. Не виключенням є і українці. Якщо перелистати пісенну творчість нашого великого народу, то ми зустрінемо і зозулю, і соловейка,  і голубів, і качку, і горлицю, орла, сокола,… і, звісно ж, жайворонка. А скільки існує повір’їв, прислів’їв, приказок, загадок, в яких героями є птахи.

Читати далі


День лялькаря у бібліотеці-музеї

IMG_4697

21 березня у світі відзначався Міжнародний День лялькаря.
Багатьом відомо, що відзначати у всьому світі Міжнародний день лялькаря запропонував відомий діяч лялькового театру Джівад Золфагаріхо з Ірану.
Читати далі


Глянь, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять…

IMG_4256

IMG_4261

Мимоволі згадалась ця гарна стара пісня, коли минулої середи йшли з онуком через рідний парк Топільче. Була чудова післяобідня пора У неймовірно блакитному небі ніби розпластав крила велетенський білий птах ( схожий на лебедя – підмітив Артемко). Але вже  десь за якусь часину почало сутеніти, і небесное шатро зарожевіло.

Читати далі


Валентинки-витинанки від Софійки

IMG_4219

Напередодні дня Святого Валентина майже усі роблять валентинки – маленькі вітальні листівки у вигляді сердечок, у яких пишуть добрі побажання, слова кохання, пропозиції руки та серця, жарти. Ці маленькі листи зазвичай не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони. Традиційно валентинки виготовляли червоного або рожевого. У давні часи влентинки робили здебільшого власноруч, щоб показати силу кохання тій людині, для якої вона і виготовлялася. Звісно, День Святого Валентина не належить до наших українських свят, але так сталося, що з деякого часу його святкують у нас. Особливо воно полюбилося молоді, підліткам. Вони зовсім не задумуються, мені так здається, над якимсь змістом дати 14 лютого. Радше, це просто данина гарній легенді про кохання і ще один привід романтично висловити свої почуття до коханої людини чи просто до людини, котру ти любиш. Напевно, усім знайома легенда про єпископа Валентина Римського. Коли Валентин сидів у в’язниці, він нібито закохався в сліпу дочку свого ката  і зцілив її.Після зцілення дочки вся родина сановника прийняла християнство. Це викликало гнів імператора , і 14 лютого 269 року єпископ був обезголовлений. Кажуть, правда, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси — і листівки "валентинки" (в ходу з 1800-x рр..). Як би там не казали, а це лише красива легенда, а не свято.

Читати далі


Вузликове плетення на вузликовій ляльці-мотанці

IMG_3883

Якось перекладала свої вишивані скарби і натрапила на старезні рушниик, обрус і запаску. Їхні краї оздоблені плетеним мереживом. У нас на Тернопільщині плетене мереживо називалося гавт. Зокрема,так називали плетене мереживо у с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Рушники, які на цих світлинах із с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області. Не знаю достеменно, що саме малося на увазі під гавтом – чи плетене гачком, чи плетене вузликами мереживо, але останнє, зокрема, те, що на цих виробах – це не що інше, як макраме. А рушникам, запасці цим уже близько восьмидесяти років. Мої родичі навіть і слова такого не знали "макраме" – вузлики та торочки собі. Останні мої лялечки із шнура – теж вузликові, то чому б їх не одягнути у вузликові запаски? Ось і вийшло тріо у гавтових запасках. До слова, не треба плутати "гавт" і "гаптування". Гаптування – це техніка гладь. Так її називають у с. Миколаївка Бучацького району на Тернопільщині і не тільки там.

Читати далі


Сторінки:12345678...27