Добігає кінця 21 березня. 25-й день війни…Учора був День весняного рівнодення. А сьогодні день почав збільшуватися. Наші предки вірили, що дні не просто так стають довшими, – це світло перемагає темряву. Ми ще на один день наближаємось до перемоги.
22 квітня. Здавалось би , цей весняний день не відрізняється від усіх попередніх квітневих днів. Такий же мінливий- то сонячний , то захмарений- заплаканий рясним дощиком. Але ні, не такий самий. Тому що сьогодні він заповнений приємностями.
Читати далі
В переддень старого Нового року( все життя не розуміла, як то новий рік старим може бути чи навпаки) українці святкували свято Меланки – 13 січня. У народі свято мало ще назву Щедрий вечір, коли співали щедрівки- дівчата щедрували. У
Читати далі
Щойно повернулась із виставки – конкурсу «Українська традиційна народна іграшка руками дитини», яка проводиться у Тернополі вже вчетверте, і стала справді Всеукраїнською. Виставка розмістилася у школі народних ремесел. На свято завітали автори іграшок, їх друзі, батьки. керівники гуртків, у яких займаються дітки..
Читати далі
Вчора народилась ще одна лялечка з лляного шнура. Ім'я приліпилось відразу. як тілька я зробила останній виток цієї мотаночки. Так смішно стирчали кіски! Процес виготовлення цієї ляльки аналогічний до того. який я виклала у попередньому пості. Різниця лише в тому, що пасма нижче талії треба розділити на дві частинки, обмотати їх шнуром окремо, аби вийщли ніжки ( так як на світлині). Щоб ляля не була босою, беремо два круглих клаптики лляної тканинки і формуємо прямо на ніжках мештики, чобітки – взувачки!Один довгий прямокутничок льону, складений вдвоє, з вирізом для голівки, – на сорочку, один(кольоровий) – на плахту, і ще один- на фартушок. Доповнимо образ стрічками – і Пустунка готова гратися.
Ви знайомі із моїми лляними панянками? Ні ? Тож познайомтесь. Усі вони народилися в різний час. Я їх дуже люблю. Вони не такі як усі решта моїх лялечок. Хоча кожна із моїх ляльок особлива, має свій характер, свій образ.
Читати далі
Ви думаєте, що тільки діти граються ляльками? Зосім ні. Дорослі дівчатка ( тітоньки, бабусі, леді, пані і панянки ) теж не проти. Просто вони це роблять так, щоб ніхто не бачив. І я теж бавлюся. Даненько не бавилася, а оце, нарешті у дітей канікули, у мене – відпустка, то чому ж не розслабится.
Нарешті мої висушені кукурудзяні обгортки дочекались , що їхня заготівельниця про них згадала. Це – про мене. А я і не забувала. І кожен раз, витираючи пил під стареньким журнальним столиком, переставляла з одного кутка в інший коробку з-під взуття. у які мирно спочивали. сумували, чекали ці обгорточки.
Читати далі
Якось перекладала свої вишивані скарби і натрапила на старезні рушниик, обрус і запаску. Їхні краї оздоблені плетеним мереживом. У нас на Тернопільщині плетене мереживо називалося гавт. Зокрема,так називали плетене мереживо у с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Рушники, які на цих світлинах із с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області. Не знаю достеменно, що саме малося на увазі під гавтом – чи плетене гачком, чи плетене вузликами мереживо, але останнє, зокрема, те, що на цих виробах – це не що інше, як макраме. А рушникам, запасці цим уже близько восьмидесяти років. Мої родичі навіть і слова такого не знали "макраме" – вузлики та торочки собі. Останні мої лялечки із шнура – теж вузликові, то чому б їх не одягнути у вузликові запаски? Ось і вийшло тріо у гавтових запасках. До слова, не треба плутати "гавт" і "гаптування". Гаптування – це техніка гладь. Так її називають у с. Миколаївка Бучацького району на Тернопільщині і не тільки там.
Літо, якого так завжди чекаєш, добігає кінця. Іноді здається, що воно, літо, тебе дістало цією спекою, яка просто переслідує (нема де від неї сховатись), новинами, (крім них, здається, нічого у ящику не дивишся). І все ж шукаєш хоч трохи позитиву серед цієї невідомості, війни, сліз, горя. Якось так влаштована людина, якось так Бог, напевно , дає, що війна війною, а люди закохуються, народжують дітей, діти граються. І завжди надіються, вірять, що все так не буде, що все ж прийде цей довгожданий мир. Отак і я щодня живу з думкою, що все це має скінчитись. І з цими думками-молитвами мотаю свої ляльки. Маленькі мої лялечки десь там з бійцями на передовій. Хочеться вірити, що вони вбережуть когось від кулі. Так народилась і ця лялька Надія. Зодягнула її у зелену сукенку. А знаєте чому? Тому що зелений колір символiзує пробудження природи, вiчне життя, молодi сили, рiст i розвиток. Крім цього він утворюються із наших рідних серцю кольорів – жовтого і блакитного. Жовтий – є відображення свободи і щастя, колір досягнення поставленої мети. Як і голубий, синій колір , символізує Святі Небеса, людську праведність і чисту духовну відданість людини своєму Творцю і Судді, Владиці Небес і Світу.
21 Бер, 2022 |
