22 квітня. Здавалось би , цей весняний день не відрізняється від усіх попередніх квітневих днів. Такий же мінливий- то сонячний , то захмарений- заплаканий рясним дощиком. Але ні, не такий самий. Тому що сьогодні він заповнений приємностями.
Читати далі
Пробудження файного міста
Саме це слово – пробудження – перше, що спадає на думку після відвідання виставки членів НСМНМУ тернополянина Антона Євдокимовича Гриба і кременчанки Тетяни Балбус. Вони зовсім різні – і за віком, і за поглядом на світ. Антон Євдокимович – корифей декоративно-прикладного мистецтва нашого краю, журналіст, письменник, Тетяна Балбус- викладач КОГПА ім. Т Г, Шевченка, художниця.
Читати далі
Виставкові образки
Щойно повернулась із виставки – конкурсу «Українська традиційна народна іграшка руками дитини», яка проводиться у Тернополі вже вчетверте, і стала справді Всеукраїнською. Виставка розмістилася у школі народних ремесел. На свято завітали автори іграшок, їх друзі, батьки. керівники гуртків, у яких займаються дітки..
Читати далі
Як у «Берегині» самчиківський розпис робили
Є у Старокостянтинівському районі Хмельницької області село Са́мчики, через яке протікає річка Случ. Село невелике. Таких багато в Україні. Чим же приваблює воно? З 1990 р. садибу Самчики визнано музеєм. З 1997 р. його офіційна назва — «Державний історико-культурний заповідник «Самчики»». А славляться Самчики своїми майстрами –художниками. Усім відомий петриківський розпис, а от про самчиківський мало хто знає.
Білоруські сторінки. Навчання
Субота і неділя чи не найнасиченіші дні у Білорусії. В суботу відбулось відкриття самого симпозіуму. Слово мав директор коледжу, співробітник Історико-художнього музею в Домодєдово. хранителька колекції витинанок А.О., Петриченко.
Читати далі
Крутись, гончарне колесо, крутись
Крутиться гончарне колесо, немов колесо машини часу. Сидить гончар за кругом, натискує педаль і підганяє колесо. Так було сто тисяч років тому. Так само відбувається і зараз, у вік комп’ютерів, електромобілів та інших досягнень науково-технічного прогресу. Час іде, а гончарне ремесло – вічне. Як вічна пісня тиха гончарного круга, осяяного сонячними променями у вікні. Якесь умиротворення настає в душі, коли спостерігаєш за роботою Майстра, коли з шматка сірої, такої зовсім непривабливої на вигляд, глини народжується чи то витончений глечик, чи горщик, чи веселий куманець…
Читати далі
Картинки з вернісажу
Сьогодні у Тернопільському обласному художньому музеї – вернісаж художників – аматорів, учасників обласного конкурсу творів образотворчого мистецтва. Для мешканців і гостей файного міста – це ще одна чудова нагода поспілкуватися із прекрасним.Вернісаж відкрив директор музею Ігор Дуда. Враження від виставки просто неймовірно чудові . Серед учасників і зовсім молоді , такі як Андрій Пістун і студентка інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка Тетяна Байдак. Андрій представив на конкурс дві роботи "Безликий" І "Богиня іллюзій", Тетяна – три різнопланові акварельні роботи :"Натюрморт", "Осінь", філософсьий портрет "Життя". Тетяна навчається на другому курсі.. Андрій не має спеціальної освіти, вчиться художньої майстерності у тернопільського художника М. Кафтана, у художника, який малює настрій. На виставці три великі його полотна зустрічають відвідувачів широко розкритими оченятами дівчинки, в яких застигла сльоза, розпростертими руками-крилами мужнього захисника Вітчизни з тих героїв, що не вмирають, полум'ям свічі воєнного натюрморта з атрибутами війни. Учень М. Кафтана Андрій малює плоди своєї уяви і фантазії. Такими є роботи, з якими він взяв участь у конкурсі. А ще – любить писати пейзажі. Ну і, звісно, вразили колоритом, якоюсь променистою сонячністю ( слово вигадал таке!) картини Тетяни Бальбус, саме вона стала переможницею конкурсу.
День лялькаря у бібліотеці-музеї
21 березня у світі відзначався Міжнародний День лялькаря.
Багатьом відомо, що відзначати у всьому світі Міжнародний день лялькаря запропонував відомий діяч лялькового театру Джівад Золфагаріхо з Ірану.
Читати далі
Вишнівецький палац. Ще одна порція позитиву
Сьогодні Вишневецький палац гостинно надає свої зали для мистецьких виставок. Отож, мандруючи палацом, на першому поверсі ми мали чудову нагоду отримати неперевершені враження від творів відомих скульпторів Володимира та Віктора Лупійчуків. Їхня виставка має назву «Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить». Присвячена імпреза 200-річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Твори, представлені на виставці вражають.
Співець Кременеччини
Зовсім недавно я розповідала вам, дорогі мої читачі про подорож до Кременця і обіцяла, що далі буде наступна наша зупинка у Вишнівці. Але так сталось. що у Кременці ми трішки затримаємося. Справа в тому, що я хочу запросити вас на чудову виставку, яка 3 червня відкрилась у Обласному художньому музеї файного міста Тернополя. Тут оселились 75 картин співця Кременеччини Богдана Романюка. "Богдан Романюк. 75 років – 75 картин" – так називається ця неймовірно прекрасна виставка. Якщо ви зайдете до зали музею, вам не захочеться звідти йти, адже ви поринете у атмосферу старовинного Кременця. А Кременець – це прекрасне місто, де кожен камінчик дихає історією, де живуть талановиті роботящі, прекрасні люди.