Якщо десь є рай на землі, то це на Бережанщині. Недарма це місце колись давно назвали Рай. Село з такою назвою знаходиться у мальовничій місцевості поблизу Бережан. Половину його займає величезний парк, у центрі якого стоїть давній маєток.Кажуть. що колись цю панську садибу з Бережанами з’єднувала липова алея завдовжки два кілометри.
Читати далі
Бережанщина – це подільська Швейцарія. Це земля, вкрита лісами, ярами, мальовничими узгір’ями. Річка з красивою назвою Золота Липа в’ється серед заквітчаних лук, ярами, через місто, вилискує на сонці сріблястими хвильками…
Читати далі
13 жовтня. Завтра Покрови. А сьогодні зранку я їду до Львова… Львів зустрів похмуро.Хоча колєжанка казала, що має бути тепло і сухо. Значить. знову синоптики не вгадали. Добре, що старенький трамвай №9 уже стояв на привокзальній зупинці (ніби знав, що я зараз зійду з поїзда). Вмощуюсь на перше біля вікна сидіння. Їхати зупинок 5-6. Тож маю змогу через вікно подивитись на старий Львів. На Київській ще не була.
Читати далі
Коротенька зупинка у лісі , і ми прямуємо до – давньоруського міста, перша згадка про яке датується 1097 роком. Княже місто Теребовля.. Якщо ви подорожуєте Західною Україною. обов’язково завітайте до цього чудового містечка.
Читати далі
Мої п'ятикласники не могли дочекатись цієї подорожі за межі рідного міста. Це перша наша велика прогулянка . Маршрут Микулинці _ Теребовля. Можна було б і подалі поїхати, наприклад, у Львів, Чернівці. і навіть у київ. Але гадаю . що якщо ти живеш на Тернопіллі, то просто зобов'язаний знати свій рідний край, його історію, культуру, природні пам'ятки.
У Карпати варто їхати навіть лише , щоб просто милуватись краєвидами -горами, небом, полонинами і дихати на повні груди повітрям, наповненим духмяними пахощами трав, квітів
Читати далі
Була неділя. Назустріч нам зустрічались микуличани, котрі вже повертались із церкви. Майже усі – від маленьких дітлахів до поважних бабусь – у вишиванках. Я віталась як годиться “Слава Ісусу Христу!” і просила дозволу зробити світлину. І ніхто не відмовив. Навпаки – усміхались і радо позували, щоправда дехто трохи знітившись
Читати далі
Ще тиждень – і відпустка закінчується… Тож, не гаючи часу, уже вкотре ми подались у Карпати. Тим більше, що синоптики на вихідні обіцяють сонячну гарну погоду. Ми – це я, чоловік і шестирічний онук. Довго не роздумували, куди їхати. Ну, звичайно, зупинимось у Микуличині. Тим паче, що стежка туди давно протоптана, і живуть там гостинні, привітні люди.
Читати далі
Які асоціації викликають у вас такі слова: кава, шоколад, оперний театр, Площа-ринок, вернісаж? У мене одну -єдину – Львів. Я закохана у своє рідне місто – Тернопіль. Але я хочу зізнатися у любові Львову. Львів – це казка.
Читати далі
За кілька годин по приїзду до столиці небо трішки спохмурніло. Так ніби дощ захотів зросити спраглу землю і київський гарячий асфальт, який аж пашів від сонця. Але це тільки здалось. Пройшло зовсім немало часу, і хмар як не було. Жоднісінької,бодай мацюпусінької хмариночки… Це ж чудово. Наступний пункт нашої програми – Ботанічний сад.
Читати далі
2 Чер, 2013 |
