9 Тра, 2014 |
Часто для ляльки мотанки доводиться робити віночок.
Читати далі
Статті з тегом:лялька-мотанка
Зробіть собі великодню пташку
Сьогодні – Вербна неділя, а за тиждень ми святкуватимемо світлий празник Пасхи. Зазвичай в переддень Великодня українці ретельно прибирають оселю, а в Чистий четвер прикрашають.
Серед великодніх прикрас – пташки, зокрема, великодній голуб. Його робили із писанки, тіста та кольорового паперу.Три аркуші паперу складають як віяло удвоє і внутрішню частину склеюють. Виходить щось схоже на гофрований півкруг – це крила і хвіст голуба. Тоді замішують трохи пісного тіста з борошна та води і приклеюють ним крила до боків писанки. З тіста виліплюють шию з головою і дзьобиком і кріплять до тулуба. Готового голуба на нитці чи стрічці підвішують під образами. Робили великодніх пташок ще із соломи, лляних ниток. Сьогодні я пропоную зробити великодню пташку із клаптика тканини. Це буде пташка-мотанка. Робити її надзвичайно просто і швидко. Якщо взяти великий клаптик, то всередину можна замотати писанку. Така пташка стане гарним подарунком у Великдень. Маленькою пташиною можна прикрасити великодню листівку.
Мавки-русалки
Мавка або нявка за народними віруваннями має кілька значень. Перше з них – це дитя жіночої статі, що вмерло нехрещеним і перетворилося на русалку, це – водяна німфа. Великий український байкар, поет Є Гребінка писав : «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки». У народних повір’ях мавок ще називають лоскітницями або лоскотухами. Лоскотухи – це казкові лісові істоти в образі голої гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Мавки гойдаються на віттях дерев. розчісують свої знанні кос, веселяться, водять танки, заманюють молодих хлопців своєю вродою та чарами. Ці лісові красуні особливо небезпечні у ніч Зелених свят. Відворотним зіллям прои мавок-русалок є полин. Недарма у народі казали:"Мавко, мавко, на тобі полин і мене покинь!" Мавки, русалки були серед улюблених образів письменників, поетів. Згадайте "Лісову пісню" нашої Лесі Українки. Або у І. Франка : "Мавки із зеленими косами гойдаються на березових гілках", чи у Л. Глібова:
Кольорові зайці
На лісовій галявинці у затишному закутку серед запашних трав і різнобарвних квітів примостилась чепурна хатинка. Ще минулої осені у ній поселилось молоде заяче подружжя. Навесні на світ народились однаковісінькі пухнастики – чотири донечки і синочок. Усі як один були сіренькі, без жодної плямочки, ну як крапельки води. Матуся Зайчиха і Татко Заєць натішитись не могли – такі в них діточки, ну найкращі у світі. Хлопчикові- зайченяті ім’я вигадали одразу ( він же один) – Вуханчик. А от з дівчатками було важче. Ну не мають зайці іменослова. Але зрештою, і дівчатка отримали гарні імена: Лапонька, Зая, Вуханя, Хрумка. Не думай, що ці імена просто так далися…
Читати далі
До нових зустрічей, фестиваль!
От і завершився перший ( і дуже сподіваюсь на те, що не останній) Тернопільський Фестиваль іграшки. Для нашого файного міста це справді грандіозна подія. Адже стільки чарівних гостей (понад сто п’ятдесят) у нас нараз ще небуло. І Попелюшка, і Дід з Бабою та Курочкою Рябою, гномики і ведмедики, мотанки, солом’яна конячка, Кіт Базиліо з подругою Лисицею Алісою, героїні Кобзаревих поезій – це далеко неповний перелік творінь майстринь з Севастополя і Кривого Рогу, Хмільника і Дніпродзержинська, Полnави і Кременця, Легедзина на Черкащині та Ікви на Кременеччині, з Тернополя і Львова, з Києва і Луганська. Вся Україна фестивалила у Тернополі!
Читати далі
Ляльково-іграшковий фестиваль відкрився
Ляльково-іграшковий фестиваль у Тернополя відкрився напередодні Всесвітнього Дня лялькарів! Перший день фестивалю насичений. Зранку – церемонія відкриття в Українському Домі, на якій виступили організатори дійства Ірина Мацко, Любов Водярська, представники управління культури, гостя з Києва Олена Терехова, майстрині лялькарки з Тернополя та Кременця. Для охочих навчитись робити іграшки власноруч організували майстер-класи. Їх проводили народна майстриня-лялькарка А. Шушкевич, киянка Олена Терехова і авторка цього сайту. Незважаючи на те, що місця для майстер-класу було малувато, бажаючих навчитись робити ляльку-веснянку, змотати зайчиків на пальчики та веселого «Хльоса» із ниток було чимало. Ну що ж, як кажуть, білоруси «Дзе цесна, там пацешна», а нашою рідною українською «що тісніше, то веселіше» (переклад авторський). Мотати зайців справді було весело. Принаймні, усі залишились задоволеними, особливо, коли дізнались, що змотаних зайчат і лялечок можна (і треба) забрати із собою.
Читати далі
Галичанка та Веснянка поїхали у Підгайці
Ці дві лялі уже поїхали в Підгайці, що на Тернопільщині. Тепер вони будуть тішити підгаєцьких дітлахів у дитячому садочку і оберігати їх. Важко було з лялечками розлучатись. Адже кожна лялька – то дитина для майстрині. Вона виношується, народжується як дитина. Але така їх доля – ляльок і лялькарів. Тож розкидані вони по різних містах України. Цікаво, як там поживають мої лялечки у різних містах України?
Лялька-мотанка Коляда
У народі кажуть, що Михайло на білому коні їде – зиму приносить. Цього року щось він трішки спізнився із снігом. Перший сніг у Тернополі випав 26 листопада.
Читати далі
Лялька-мотанка Ведунка
Десятиручка -помічниця
Давно хотіла зробити собі ляльку-мотанку десятиручку . Таку ляльку наші предки слов'яни дарували молодій жінці, котра недавно вийшла заміж …