Ляльково-іграшковий фестиваль у Тернополя відкрився напередодні Всесвітнього Дня лялькарів! Перший день фестивалю насичений. Зранку – церемонія відкриття в Українському Домі, на якій виступили організатори дійства Ірина Мацко, Любов Водярська, представники управління культури, гостя з Києва Олена Терехова, майстрині лялькарки з Тернополя та Кременця. Для охочих навчитись робити іграшки власноруч організували майстер-класи. Їх проводили народна майстриня-лялькарка А. Шушкевич, киянка Олена Терехова і авторка цього сайту. Незважаючи на те, що місця для майстер-класу було малувато, бажаючих навчитись робити ляльку-веснянку, змотати зайчиків на пальчики та веселого «Хльоса» із ниток було чимало. Ну що ж, як кажуть, білоруси «Дзе цесна, там пацешна», а нашою рідною українською «що тісніше, то веселіше» (переклад авторський). Мотати зайців справді було весело. Принаймні, усі залишились задоволеними, особливо, коли дізнались, що змотаних зайчат і лялечок можна (і треба) забрати із собою.

Я не була на інших заходах першого дня. Але була у бібліотеці №5 напередодні відкриття – тижнів за два. Саме там знаходиться наш Музей національної іграшки. На той час уже було дуже багато чудових, неперевершених робіт – ляльок, іграшок зі всієї України. І знаєте, що мене найбільше і найприємніше вразило? Географія! Іграшки із Кривого Рогу (у мене було враження, що їх на той час вже було найбільше), Черкащини, Ніжина (я аж розчулилась, бо там пройшли мої кілька чудових дитячих років), Дніпропетровська . Це так здорово! Здорово, що у такий важкий час невелике західно-українське бандерівське ( я пишаюсь цим) місто об’єднало майстринь – дорослих і дітей-Сходу, Півдня і Півночі нашої рідної країни. Мені здається, що це знаково. Адже іграшка – це дитячий світ, це – мир, який ми разом маємо зберегти для наших дітей, онуків. І зовсім неважливо, де ти живеш, якою мовою розмовляєш. Єднаймося!

 Конкурсні роботи (не всі, звісно). багато на моїй сторінці на Фейсбуці. Див тут:

Гігантська зернівка. Я б її у Книгу рекордів занесла.

Г

Кривенька качечка (Ніжин)

Ненька, татко і дитина – українська це родина. Це лялечки моїх дівчаток Юля Максимів, Софійка Шишковська і Юля Гейна). А коло родини Руденька Кавуся  Софійки Шишковської.

Більше світлин тут:

https://www.facebook.com/lelitka.lelitka/media_set?set=a.477270365732315.1073741859.100003480661326&type=1