5 Бер, 2013 |
Іде весна… Хочеться вже квітів, сонця…
Поки що квіти плетені гачком: червона квітка -до доччиного плаття, і брошка.
Вікна…
Вже далеко за північ…Та сон щось не приходить. Встаю, підходжу до вікна… Там, у темряві, у світлі ліхтарів, на снігу тіні – химерні сплетіння віття, стовбурів дерев. Тиша. Лише час від часу її розриває ревіння моторів нічного таксі, що проїжджає дорогою під вікнами.
Читати далі
Стрітення Господнє
15 лютого (2 лютого за старим стилем )християнський світ відзначає свято Стрітення Господнє – свято на честь принесення Дівою Марією немовляти Ісуса Христа в Єрусалимський храм на 40-й день після його народження й стрічення старця Симеона з божим дитям. цікаво. що це свято припасоване церквою до дохристиянського народного свята Громниці.
Читати далі
Французька витинанка
Якось випала нагода побувати на уроці образотворчого мистецтва у моєму п’ятому класі. Тема уроку – французька витинанка. Цей вислів вперше я почула кілька років тому. Перелопатила гору книжок, поблукала по інтернету, а про французьку витинанку не знайшла нічого.
Читати далі
Завтра – Тетянин день
25 січня (або 12 січня за старим стилем) відзначають день Святої Тетяни (Святої мучениці Татіани). За правління римського імператора Олександра Севера жив один славний римлянин, високий імператорський урядник урядник, проконсул. Він був християнином. Мав дочку. яку теж виховував по-християнськи. Тетяна надзвичайно доброю і побожною дівчиною, яка не шукала земних радощів у розвагах. ЇЇ серце сповнювало єдине бажання: сподобатися Ісусові. Саме тому вона присвятила себе Йому, давши обітницю непорушного дівицтва.
Читати далі
Невигадана історія або Чудове перевтілення кольорових ниток
Господиня відкрила шафу, і з неї на підлогу бухнувся мішок. Він давно лежав у тій шафі – про нього колись забули. Раніше Господиня частенько його відкривала. Там лежали клубки різнокольорових ниток, з яких жінка плела кофтинки, рукавички…
Читати далі
Новенькі закладинки – витинанки для книжки
Щось захотілось біленьких закладинок – зима, сніг, Різдво…
Думки великих
Любити читати – це заміняти години нудьги, які неминуче будуть у житі, на години великої насолоди.
Шарль де Монтеск’є
Читати далі
Книжкові перегони або Маленька хитрість
Скажіть чесно, ваші діти люблять читати? На це запитання сучасні батьки далеко не всі дадуть ствердну відповідь. Зараз у розпалі зимові канікули. Для дітей – весела пора, адже на канікулах можна займатись, чим душа забажає ( ну, звісно, про випускників цього не скажеш – у них інтенсивна підготовка до ЗНО), тим, на що іноді під час навчання так не вистачає часу – катання на ковзанах, на санях, подорожі, відривання по повній програмі в інтернеті… та всього і не перелічити. А от малим першачкам ще попри те все було б бажано і книжки почитати( та не тільки першачкам)…
Читати далі
Різдвяне
Якось швидко промайнули три різдвяні святкові дні. Сьогодні зранку (ще й восьмої години не було) у двері хтось задзвонив. Питаю :” Хто?”.”Чи можна завінчувати?” – у відповідь досить молодий чоловічий голос. Яке завінчувати? Сьогодні, на Степана? Саме третього дня після свята Христового різдва ми звеличуємо по українських церквах св. Стефана, котрий віддав своє життя за святу віру… Ніколи не знала, на Степана колядують, Чи, може, я просто не обізнана? Останні роки у мене іноді складається враження, що колядування перетворюється у такий собі святковий бізнес. Особливо у містах. Я теж виросла в місті, на асфальті
Читати далі
Берегиня кави
У нашому домі дуже люблять пити каву. У вихідні це цілий ритуал. Адже саме у вихідні є можливість зібратись разом. Саме у вихідні ніхто нікуди не поспішає, і можна сповна насолодитись самим процесом приготування цього чудодійного напою. А особливо, коли ти береш каву в зернах і мелеш її на кавомолці ( все життя мрію про ручний млинок), і по всій квартирі розходиться аромат, ну майже як у львівській копальні кави… А потім чоловік варить її у турці. Це по-справжньому у нашому домі вміє робити тільки він. Я ніяк не можу вловити той момент, коли турку треба зняти з вогню. Чоловік каже, що за звуком. Дивно… Мабуть, саме так воно і є. Так от два роки тому я, бавлячись, зробила лялечку, наповнила її зернами кави. Саме чоловік тоді і охрестив її Берегинею кави. У її мішечку завжди є зерна справжньої чорної кави (так, на чорний день, коли в хаті зовсім не буде кави, можна буде випросити її у берегиньки). Ось такі були перші дві подруги Берегиньки кави
Читати далі