:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:лялька

Лляний ляльковий червень

Минуло два тижні довгоочікуваної відпустки. Нарешті не треба перевіряти зошити, готуватись до уроків, не… ну ще багато чого не треба робити. Зате можна собі дозволити більше часу приділити своїм улюбленим заняттям. Нитки, клаптики мережива, мішковини, лляне ( а може, конопляне) домоткане полотно, дерев’яні намистинки нарешті дочекалися уваги їхньої хазяйки. Першою народилась маленька подорожниця ( щоправда трохи раніше – у кінці травня) братові  у дорогу. Він саме мав від'їжджати в Італію. Потім довелось трохи «перепочити» на екзаменах, довести до пуття класний журнал, навести щось подібне до ладу на робочому столі і під столом (не вдома) і… поринути у відпустку. Щоправда починаю помічати, що дні цієї самої така бажаної, такої довгожданої відпустки стрімко летять як корейський  експрес. А стільки планів…

Читати далі


Мавки-русалки

Мавка або нявка  за народними віруваннями має кілька значень. Перше з них  – це дитя жіночої статі, що вмерло нехрещеним і перетворилося на русалку, це – водяна німфа. Великий український байкар, поет Є Гребінка писав : «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки». У народних повір’ях мавок ще називають лоскітницями або лоскотухами. Лоскотухи – це казкові лісові істоти в образі голої гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Мавки гойдаються на віттях дерев. розчісують свої знанні кос, веселяться, водять танки, заманюють молодих хлопців своєю вродою та чарами. Ці лісові красуні особливо небезпечні у ніч Зелених свят. Відворотним зіллям прои мавок-русалок є полин. Недарма у народі казали:"Мавко, мавко, на тобі полин і мене покинь!" Мавки, русалки були серед улюблених образів письменників, поетів. Згадайте "Лісову пісню" нашої Лесі Українки.  Або у І. Франка : "Мавки із зеленими косами гойдаються на березових гілках", чи у Л. Глібова:

Читати далі


Сонечкова донечка і Сонячний Зайчик

collage_photocat_0

Давненько не мотала лялечок. А тут під руками виявились клаптики жовтої бавовняноїтканини і руки якось самі почали мотати. Надворі – літо, сонце припікає. Тож, напевно, не випадково народилась ця парочка – Сонечкова донечка і Сонячний зайчик.

Читати далі



Ляльки-мотанки Ярина та Квітка

img_1493

Здавалося би ці дві ляльки зовсім різні, Квітка -у вишиваному одязі, а у Ярини стиль одягу інакший. Є одне у них спільне – процес виготовлення. Хоча… руки Квітки згинаються – я вмотала усередину дротик. Це мій маленький експеримент. Тож руки Квітки можна згинати як хочеш. Це трохи не за правилами, але мені просто було цікаво спробувати, як вийде. Все решта -строго так, як робили у давнину

Читати далі


Лялька-дівчинка

IMG_0868 - копия

Привіт усім, хто любить бавитись ляльками. Сьогодні маленький майстер-клас по виготовленню народної ляльки – мотанки дівчинки. Нею можна гратися. І для її виготовлення не знадобиться багато часу і матеріалів. Лише клаптики білої та кольорової лляної або бавовняної тканини, трішки пахучих трав для наповнення голівки, нитки для мотання і для кісок.
Читати далі


Квітневе

cryptofoto5

Нарешті в Тернопіль прийшла весна! Справжня – із сонцем, набубнявілими бруньками, гарною погодою. Пізно, але прийшла така довгоочікувана!
Ще трохи – і завершується квітень – четвертий місяць календарного року, другий місяць весни. Які тільки назви він не мав у народі!
Цвітень, водолій, краснець, лелечник, капельник, пустун, апріль, дзюрчальник, снігогін. У квітні наші предки вшановували велику Берегиню-Матір – покровительку врожаїв. На честь премудрої богині Лади і її чарівної доньки Лялі на Красній гірці (Красна гірка – давнє народне свято (22 квітня/5 травня), що символізує зустріч весни з її красним, тобто красивим, сонцем) водили хороводи і співали пісень. Ляля сидить на зерновій лавці у вінку, прикрашена зеленню, всередині кола дівчат, що танцюють і співають, ведучи хоровод навколо неї. До ніг Лялі кладуть вінки із зелені, а вона потім роздає їх подругам, а також молоко, сир, масло.. Розливи весняної води залишали вільними лише високі місця , гористі, там і відбувалися свята весни. Пізніше, з приходом християнства, саме в таких місцях будувалися церкви. Красною гіркою називали також період, зручний для весіль – від Хоминого тижня (першого тижня після Паски) до дня Святого Юрія (23 квітня/6 травня), коли ще не розгорталися роботи у полі. У цей період молодь водила різні ігри – горюдуба (старовинна весняна гра, що зберігає ознаки старого шлюбного звичаю – умикання або горіння. Горіння -піддавання дії вогню, знищення вогнем. Граючи, або як казали, гуляючи в горюдуба, той, хто горів, вимовляв такі слова, заклинання:”Горю, горю, падаю. серцеи страждаю, кого люблю, того спіймаю”. Недарма слово “горіти” означало “любити. А у народній пісні співалося:”Зеленая ліщинонька не горить, ой курить, молодая дівчинонька не любить, а дурить”.), горюпень, які теж відбувалися на високих місцях.
Читати далі


Казкова країна. Подорож перша

cryptofoto3

"Червона Шапочка" – улюблена казка багатьох поколінь. Сюжет про дівчинку, яку підманув вовк, була розповсюджена у Франції та Італії з Середньовіччя. Звісно, той Середньовічний сюжет далеко не для дитячих вух. У радянські часи (1977) був створений чудовий двосерійний музичний фільм Леоніда Нечаєва "Ще раз про Червону Шапочку" за мотивами казки Шарля Перро. У головних ролях були славнозвісні актори Рина Зелена — Бабуся,Євген Євстигнєєв — Звіздар, Ролан Биков — Мисливець, Володимир Басов — Худий Вовк, Галина Волчек — Вовчиця. Червону Шапочку зіграла тоді ще нікому невідома маленька Яна Поплавська. І, звичайно, усім полюбилась весела пісенька Червоної Шапочки з цього фільму :"Если долго, долго, долго…"

Читати далі


“Галицьке весілля” прибуло у Черкаси

img_3830

У грудні місяці я натрапила в інтернеті на оголошення: «На Черкащині оголосили про проведення Всеукраїнського відкритого заочного конкурсу української народної ляльки для учнівської молоді. Запрошуються і учні з інших областей України. Заявки про участь надсилати до 28 грудня 2012 року» .Відразу виникла думка: « Може, спробувати?» Зв’язалася з пані Лідою Колесник, організатором і координатором конкурсу (з нею я познайомилась ще в 2011 році, коли брала участь у Всеукраїнському конкурсі «Твоя мотанка хоче стати знаменитою». який проходив у Києві), запитала, чи можна нам. тернопільцям взяти участь у конкурсі, на що отримала ствердну відповідь. Відразу запропонувала своїм п’ятикласникам. Вони, звісно, погодились. І почалось… Дівчатка з нетерпінням чекали кожної середи (а саме по середах ми збиралися), щоб працювати над ляльками. Адже прості лялечки ( ляльку щастя, ляльку–дзвіночок вони вже освоїли). А тут задумка була зробити справжню оберегову ляльку-мотанку, із сакральним хрестом, у вишитому вбранні. Та не одну! А цілих шість! Ми задумали, що буде групова робота: «Галицьке весілля». А це шість ляльок: наречений, наречена, дві дружки, дві світилки. Отож взялись до роботи мої бджілки: Юля Гейна, Юля Максимів, Софійка Шишковська, Валерія Токарчук, Софійка Канчук. Окремо над своєю «Галичанкою» працювала Надійка Щур із мамою Надією Зазулею.

Читати далі


Помаранчевий настрій або Принцеса на помаранчах

Лялька-мотанка Помаранчевий настрій

Давно це було… Ще тоді, коли Всесвіт був кольоровим. Планети мали назви свої від назв кольорів веселки. Але серед них на зоряному небі особливо виділялася одна. Чим, спитаєте? Була вона незвичайного насиченого помаранчевого кольору. І тому називалась Помаранчевою.

Читати далі


Сторінки:1234