Сер 29, 2015 |
Сьогодні у файному місті Тернопіль відкрили пам'ятник юному герою визвольних змагань українського народу Славкові Луцишину. Він народився 22 травня 1908 року у с. Загребелля під Тернополем на колишній вулиці Болотній (тепер – Чумацькій). Загребелля давно злилося із містом. Пам'ятаю, як ми приїхали із Чернігівщини у Тернопіль і оселились у татових друзів "на Загребеллі". Назви вулиці вже й не пам'ятаю, але так і говорили, що живемо на Загребеллі. І оце прожила 45 років у Тернополі, а лише тепер вперше почула про маленького героя. Якось аж не по собі – соромно, образливо, що ми так погано знаємо свою історію, своїх героїв. Слава Богу, що є люди, які хоч тепер відшукали, повернули із забуття нове ім'я. Це надзвичайно важливо для усіх нас, для наших дітей, онуків, майбутніх поколінь. Ініціаторами встановлення пам’ятника Славкові Луцишину є група тернополян, яку очолює історик Сергій Ткачов. Активно долучилися до встановлення цього пам’ятника і активісти громадської організації “Міщанське братство”. Автор скульптури – Дмитро Пилип'як. "Увінчує скульптуру – птах – галка. Галки – птаха, яка була гербом с Галичини. Славко був галичанином, він відстоював свою землю," – розповів автор.
У 1914 році , коли почалася Перша світова війна, російсько-австрійський фронт покотився від Збруча аж до Перемишля.
В липні 1915 року в Галичині фронт зупинився між Тарнополем і Зборовом. Саме тут на той час опинився маленький семирічний Славко. Чотири роки (до 1918 року) воював хлопець, пройшовши російський та італійський фронти, був кайзер-єгерем. Після війни навчався медицині. Йому не судилося довго жити. Коли Мирославу було 35 років, його застрелили у центрі Тернополя біля тристороннього годинника. Вбивця спритно замів сліди димовою шашкою. Зрозуміло, що вбивцю ніхто не шукав.
" Кожна маленька доля має дуже велике значення",- такими словами завершив церемонію відкриття пан Олександр Смик.
Дуже шкода, що на цій події було так мало тернополян.
Відео відкриття пам'ятника:
І як вам стаття?