20 Бер, 2014 |
Ляльково-іграшковий фестиваль у Тернополя відкрився напередодні Всесвітнього Дня лялькарів! Перший день фестивалю насичений. Зранку – церемонія відкриття в Українському Домі, на якій виступили організатори дійства Ірина Мацко, Любов Водярська, представники управління культури, гостя з Києва Олена Терехова, майстрині лялькарки з Тернополя та Кременця. Для охочих навчитись робити іграшки власноруч організували майстер-класи. Їх проводили народна майстриня-лялькарка А. Шушкевич, киянка Олена Терехова і авторка цього сайту. Незважаючи на те, що місця для майстер-класу було малувато, бажаючих навчитись робити ляльку-веснянку, змотати зайчиків на пальчики та веселого «Хльоса» із ниток було чимало. Ну що ж, як кажуть, білоруси «Дзе цесна, там пацешна», а нашою рідною українською «що тісніше, то веселіше» (переклад авторський). Мотати зайців справді було весело. Принаймні, усі залишились задоволеними, особливо, коли дізнались, що змотаних зайчат і лялечок можна (і треба) забрати із собою.
Читати далі
Статті з тегом:рукоділля
Писанка-витинанка або Втілення моєї дитячої мрії
Писанка-витинанка Або втілення моєї дитячої мрії
Мине зовсім небагато часу – трохи більше місяця – і кожна українськ родина знову святкуватиме Великдень. З давніх-давен українці на Великдень прикрашали свої помешкання. У Чистий четвер вивішували святкові рушники, витинанки, біля покуття чіпляли великоднього голуба. Ще є трохи часу, тож поспішімо готуватись до найбільшого християнського свята разом. Так вирішили мої маленькі друзі із 4-А класу ЗОШ № 19 м. Тернополя, де я працюю. Разом із своїм класоводом Анжелою Олександрівною Малаховською вони запросили мене провести майстер-клас із витинанки. напередодні вони побачили деякі роботи наших старших учнів дуже захотіли навчитись. Чесно кажучи, я хвилювалась. Колись ще з дитинства я мріяла бути вчителькою початкових класів, але з певних причин обрала математику. Так що вже багато років працюю з 5-11-класниками. А тут така можливість провести урок для 4-класників!
Майстер-клас з витинанки ще не проводила, а ще й для 30 дітлахів! Було трохи лячно. Всі сумніви кудись поділись, коли я переступила поріг класу. Милі, привітні, галасливі пташата! 45 хвилин уроку пролетів так непомітно! Дітлахи (як і я, зрештою) шкодували, що він так скоро закінчився. Їх захопленню не було меж! «Це ж і урок малювання, і трудового навчання одночасно!», «Галино Михайлівно, а до мене підійдіть», «А так можна вирізати?» лунало з різних куточків класу.
Для майстер-класу ми обрали писанку-витинанку. Мудрі люди недарма кажуть:» «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». А я додам: «І витинатимуть». Кожна писанка – це ніби маленький світ. Вона є символом України. Кілька слів про писанки, символи на писанках, – і закипіла робота. До кінця уроку клас розцвів дитячими писанками – витинанками, такими різними, світлими, веселими, як і самі їх маленькі автори. Свої витинанки діти наклеїли на кольоровий папір. А Максимко сказав, що буде наклеювати не на картон, а на вікно, щоб знадвору було видно, що у цій родині живуть справжні українці, які шанують народні традиції. Тож тут маленька порада і максимкові і тим, хто теж захоче такими писанками прикрасити свою оселю: писанку як і закладинки, можна заламінувати , потім вирізати по контуру і підвісити на гарній стрічці де хочете.
Не хотілось розставатись, та… Після п’ятого уроку Максимко прибіг у кабінет математики – дуже вже йому не терпілось навчитись витинати ще закладинки –витинанки.
Хочу вам сказати, що я також отримала масу позитивних емоцій
А тепер дивіться, що в нас вийшло. На світлинах видно і сам процес витинання .
Грецька лялька Мама Поста – Кіра Саракості
Привіт, дорогі мої читачі. Давненько я не ділилась своїми новинами. Цього разу я до вас із новою лялькою . Нагадаю, що минув перший тиждень Великого Посту. До чого тут це? Дуже-дуже до чого. Справа в тому, що пора відривати одну ніжку пані Кіра Саракості. А, ви ще не знаєте, хто це. Познайомтесь, грецька лялька Пані Посту – Кіра Саракості. Чому одну ніжку відривати? Та у неї їх аж сім! Рівно стільки, скільки тижнів триває Піст, що передує Великодню. Цю Пані дуже шанують у Греції. Нагадаю, що це православна країна із цікавим звичаєм. Такого у нас нема! Ця обрядова грецька Пані – спеціальний календар, за яким рахують тижні Посту. Зазвичай цю ляльку роблять з тіста або з паперу. Виглядає вона як проста пані або монашка. Якщо це проста пані, то на голові у неї прикріпляють хрест. Особливість ляльки – сім ніжок. В кінці кожного тижня відламують (відривають) одну. Це означає, що тиждень закінчився. Ну прямо, як у відривному календарі з мого дитинства! У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів.Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому, розмалювавши згодом фарбами. Ще одна особливість – лялька без рота і вух. Рота нема – щоб не їсти і не пліткувати, а вух – щоб не слухати плітки. Руки грецької ляльки складені на грудях – щоб молитися.Так символічно греки показують. як себе поводити підчас Посту. Ляльку підвішують на дверях, або на іншому видному місці – коло образів. Останню ніжку відрізають у велику суботу. У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів. Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому. розмалювавши згодом фарбами.
Галичанка та Веснянка поїхали у Підгайці
Ці дві лялі уже поїхали в Підгайці, що на Тернопільщині. Тепер вони будуть тішити підгаєцьких дітлахів у дитячому садочку і оберігати їх. Важко було з лялечками розлучатись. Адже кожна лялька – то дитина для майстрині. Вона виношується, народжується як дитина. Але така їх доля – ляльок і лялькарів. Тож розкидані вони по різних містах України. Цікаво, як там поживають мої лялечки у різних містах України?
Весняні лялечки
Привіт усім, хто завітав до мене у цей весняний день. Для вас – нові весняні лялечки.
Для їх створення потрібно зовсім небагато – клаптики білої або невибіленої лляної та барвистої, як весна, бавовняної тканини, нитки для змотування ляльки, нитки для кісок, яскраві нитки для сакрального хреста (адже наша лялечка є ще й оберегом) шматок лляного мережива шириною 3-4 см для кошика, штучні квіточки для віночка та для прикрашання кошичка, трохи терпіння, гарного настрою. Пам’ятаємо, що ляльку треба робити від початку і до кінця відразу (ну, звісно, якщо одяг треба вишивати, то його відразу не вишиєш, – це займе трохи більше часу). Тому можна використати вже готове вишиття для фартушка і сорочки. Ляльку робимо за моїм МК Лялька-спасівка.Для кошика широке лляне мереживо з’єднуємо у кільце і пришиваємо овальне денце із лляної тканини.
Читати далі
Французька витинанка
Якось випала нагода побувати на уроці образотворчого мистецтва у моєму п’ятому класі. Тема уроку – французька витинанка. Цей вислів вперше я почула кілька років тому. Перелопатила гору книжок, поблукала по інтернету, а про французьку витинанку не знайшла нічого.
Читати далі
© Мавка
Вчора пішла провідати маму. Вона живе на Східному масиві. І, сидячи на лавці, розмовляючи з мамою про різні новини, я раптом побачила цю вербу. Вона здалась мені схожою на дівчину, що розпустила коси. Цій вербі вже майже сорок років. Вона росла разом з нами, дітлахами. Посадив її сусід. Я пам’ятаю, якою розлогою вона була. А потім їй постинали віття. Але, напевно, верба дуже хотіла жити. І ось перетворилась на дівчину-вербу. Здалось на мить, що зараз вона розкриється, і звідти вийде Лесина Мавка.
Читати далі
Лялька-мотанка
Ну, от настав час поділитися з одним із своїх майстер-класів з виготовлення ляльки – мотанки. Сьогодні робитимемо Милену. Ім'я слов'янське,означає "мила". А робила я її для однієї дуже хорошої людини. Отже, розпочнемо…
© Мирослава і Веселинка
У родині моїх ляльок з’явиливсь ще дві красуні – Мирослава і Веселинка. Мирослава – гуцулка. Я назвала її на честь Мирослави Шандро, вишивками якої прикрасила одяг мотанки
Читати далі
© Наводимо лад з дисками
Ще трохи – і настане довгождана відпустка. А на що витрачає її середньостатистичний українець(точніше – українка)? На дачу( якщо є), городи (якщо є), наведення ладу у квартирі (щось на кшталт вічного ремонту), поміж тим хочеться десь скочити на море, в Карпати. чи просто на природу. Ну, а якщо ти схиблена на рукоділлі, рукотворчості і ще володієш якоюсь хоч малесенькою фантазією, а ще в хаті є діти, яких теж треба чимсь постійно займати, то починаєш вигадувати, експериментувати…
Читати далі