:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:рукоділля

©Гуцулки Ксеня і Марічка

482cbf89912b

Гуцульська вишивка – явище унікальне і неповторне. Вона як ніяка інша зберегла у собі магічні мотиви-символи.Багата своїми розмаїтими барвами, орнаментами, вишивка гуцульського краю милує око. Не так давно я стала щасливою власницею книги Мирослави Шандро “Гуцульські вишивки”. Майже двадцять років Мирослава Шандро записувала пісні в околицях селе Нісіпіт Сучавського повіту у Румунії. Тут проживали українці. Саме тут збиральниця народних скарбів “змальовувала вибрані її серцю милі узори, вишивала багато і творчо, не копіюючи мотиви, а постійно компонуючи нове. що подобалось…” У книзі вміщено 430 світлин старовинних гуцульських узорів, зібраних Мирославою Шандро в українських селах Румунії, а також 224 орнаменти , створені самою майстринею. Це унікальні неповторні орнаменти. Напевно, саме ця книга надихнула мене на створення двох лялечок у одязі, оздобленому гуцульськими орнаментами.
Читати далі


© Дівчатка з кісками

01052012

Українські дівчата, як і дівчата всіх інших слов’янських народів, завжди ходили з непокритою головою, що було ознакою дівочої честі. Дівочі коси були довгі, до пояса, – як у пісні співалося “руса коса до пояса“. Гарна довга коса завжди вважалась на Україні ознакою дівочої краси. У різних регіонах України коси заплітались по-різному. Так на Правобережжі у будні дні дівчата обвивали голову косами немов вінком, у неділю- заплітали у дві коси, без довгих стрічок.. Дві коси заплітали і дівчата на Поділлі, зокрема на Тернопільщині. А іноді ці дві коси на потилиці закладали одну в початок другої (кошичком) і зав’язували стрічкою. Я бачила фотографії своєї мами і цьоці (маминої рідної сестри) з такими зачісками, коли їм було літ 18. Цікаво, що дівчата -лемкині під час весілля коси не заплітали, розпускали по плечах, на голову вдягали барвінковий вінок із довгими стрічками. А понад Дністром в Галичині (зокрема на Борщівщині, в Заліщицькому районі) дівчата заплітали волосся у чотири коси. Дві передні підплітали коло висків, а задні розподіляли на кілька дрібних кісок – дрібушки. Дрібушки викладали навколо голови вінком, а одну кіску “перекидають” через голову. Цікаво про дівочу косу у книзі О. Воропая “Звичаї нашого народу”.
Читати далі


© Жадана і Милорада

0cf20b2b5145

Ці дві ляльки зовсім різні. Перша – лялька на щастя, на удачу. Зазвичай такі лялечки роблять меншими. Їх можна носити з собою усюди. Моя Жадана зростом 12 см, із лляного із стрейчем полотна, взута у черевички із мішковини, ручки не просто скручені з полотна, а складені так як це робиться в орігамі, тому виглядає ніби рукави блузочки. Лялечкою можна гратись.
Цього разу я вирішила вдягнути свою нитяну ляльку у вишиту спідницю. Зазвичай спідницею служать нитки, з яких сама лялька змотана. Але так, мені здається, веселіше. Квілінгові квіточки теж згодилися – у коси. Вийшла така собі заквітчана паняночка Милорада.

Читати далі


© Весна…

b759eac71a7a

Сьогодні була така чудова погода… Точніше, вже вчора – на годиннику 0.37. Після цих неприємних дощів, хоча і не таких, звісно, як восени, так уже хотілось тепла. А коли зовсім по-літньму припекло сонце, то якось не вірилось очам, що на термометрі 28. Тож разом із цим премилим сонечком прийшло натхнення – змотала подругу своїм лялькам – Весну. Добре,що під руками завжди купа клаптиків, ниток і всіляких стрічок-торочків…
Читати далі


© Нові ляльки-мотанки

99__500xmode=watermark_03a7bbb292b5

Перед Великодніми святами народились дві нові лялечки. Вони, щоправда, вже знайшли своїх нових господарів. Одна поїхала у Донецьк, а друга – у Карпати – в Косів. Це, напевно, символічно – перед світлим празником Пасхи зменшилась відстань між такими далекими на карті містами нашої України.
Читати далі


© Весняна лялька

fbd011a0fc06

Дівчину – Весну обирали з-поміж найгарніших дівчат.”Ляля” або “Леля” вдягалась у білосніжну сорочку, закладала на голову вінок із весняних квітів. Її пояс був зітканий із трави та квітів. Дівчина -Весна роздавала подругам віночки – дарунки, які віщували про весілля. Читати далі


Сторінки:1234