17 Чер, 2013 |
Злата і Романія
Ці лялечки-мотанки зроблені так, як це робили наші пращури- «не різано , не колото», якщо лише не рахувати вишиваних сорочки та фартушка Романії.
До слова, Романією лялечка названа як данина пам’яті моїй цьоці – маминій сестрі, котрій я зобв'язана тим, що навчилась шити, вишивати. Тож одягла я Романію у вишитий стрій – копію того, у який я була вбрана багато років тому, у дитинстві, відшивши узори із блузки та фартушка, які збереглися до цього часу…
Галопом по Черкасах. Люди
Як писав видатний арабський письменник і філософ 20-го століття Джебран Халіль Джебран, «спогад – різновид зустрічі».
Отож за кілька днів минає місяць, як ми повернулись із славного міста Черкас, а спогади і досі бентежать. Про місто, про конкурс і ляльок, а головне – про людей Черкащини.
Коли я повернулась, звісно, мене запитували: «А люди які там?» Коротко? Доброзичливі, гостинні, привітні, щирі. Принаймні, інші нам не зустрічалися.
Галопом по Черкасах. Конкурс
Отож, продовжимо … Трішки втомлені, але задоволені, ми дійшли до Художнього музею. Нас привітно зустрів дядечко охоронець. Дуже приємний чоловік, я вам скажу, із почуттям гумору. У вестибюлі зі стіни на нас дивились Матусі, ну, принаймні, так нам здалося, що це були Матусі черкаських діток. Ціла портретна галерея. Це так класно! Я аж трішки їм позаздрила.
Читати далі
Галопом по Черкасах. Місто
Поїзд до станції імені Т. Шевченка прибув о пів на четверту ранку… До першого рейсу на Черкаси ще три години. Сміла зустріла нас дощем. Нас – це четвірку галичанок, що приїхали на гостини до черкащан,
Читати далі
Лялька-дівчинка
Привіт усім, хто любить бавитись ляльками. Сьогодні маленький майстер-клас по виготовленню народної ляльки – мотанки дівчинки. Нею можна гратися. І для її виготовлення не знадобиться багато часу і матеріалів. Лише клаптики білої та кольорової лляної або бавовняної тканини, трішки пахучих трав для наповнення голівки, нитки для мотання і для кісок.
Читати далі
Брошкоманія
Мерлін Монро, Троянда і Краплинка літа – так я їх назвала. Джинс, мереживо. лляна мішковина, намистини і застібка – оце і все, що потрібно для створення брошок.
Неначе справді рай…
Якщо десь є рай на землі, то це на Бережанщині. Недарма це місце колись давно назвали Рай. Село з такою назвою знаходиться у мальовничій місцевості поблизу Бережан. Половину його займає величезний парк, у центрі якого стоїть давній маєток.Кажуть. що колись цю панську садибу з Бережанами з’єднувала липова алея завдовжки два кілометри.
Читати далі
Подорож до міста мого дитинства – Бережани
Бережанщина – це подільська Швейцарія. Це земля, вкрита лісами, ярами, мальовничими узгір’ями. Річка з красивою назвою Золота Липа в’ється серед заквітчаних лук, ярами, через місто, вилискує на сонці сріблястими хвильками…
Читати далі
КОНИК ГРИВОЮ ТРЯСЕ…
Кінь, коничок, кониченько, коник – так українці називають цю тварину, давнього супутника людини. Кінь є одним із символів-тварин нашого народу. Він символізує відданість, швидкість, витривалість у роботі. Вороний або баский кінь – постійні народнопісенні образи. Коні – улюбленці і вірні друзі і побратими козака. Не випадково традиційним є звичай прикрашати дах для будівлі
Читати далі