Чомусь було сумно. За вікном похмуро. Може, це й добре після таких спекотних днів, але все ж…  Руки самі потяглися до ножиць, – і з-під них почали вилітати метелики… Один, другий, третій… Я починаю помічати, що кожним новим метеликом настрій покращується. Цікаво,наскільки довго триватиме це? Не рахувала, але вже назбиралось чималенько.

Ну от, уже цілий сад метеликів. І сум геть подівся А головне – на світло мої метелики не полетять і не загинуть, як це сталось із їхнім родичем ,що з казки Лесі Українки. До речі,раджу перечитати з дітьми, та й самим. Мені дуже подобається ця казка.”Хто велiв йому летiти на вогонь? I женуть його, так нi, таки лiзе! дурному дурна й смерть. А хiба розумнiша була б його смерть, якби вiн навiки заснув у темнiм льоху? Те свiтло спалило його, — але вiн рвався на простiр! Вiн шукав свiтла!” – така мораль.

А ще тут: “Казка про білого метелика” Тамари Маршалової.”Вийшов з-під листка тоді крихітка метелик: Хай підсушить сонечко мої крильця. В небі він побачив райдугу. – Яка ж вона гарна! Треба ще й у райдуги запитати фарбу, – вирішив метелик враз, та й розправив крильця.
І ось тут побачив він, що вони не білі, що на них є кольори, навіть всі відтінки. Візерунки різні є. Крильця мов картинки! ” Чудова, добра казка. Отож,якщо хочеться , щоб світ став веселішим, витинайте різнобарвних метеликів. Повірте – допомагає. Тим паче,що дефіциту кольорового паперу у нас на разі не спостерігається. Папір підійде і для друку, двосторонній (це якщо використати метеликів для прикрашання листівок, альбомів. Звичайно. у магазинах для скрапбукінгу є готові метелики, але ж зроблені власноруч є неповторними.)),і односторонній кольоровий папір для дитячої творчості. Достатньо зігнути його навпіл і, вмикнувши фантазію, уяву, почати витинати. Звичайно, якщо не відразу виходить без малюнка, то простим олівцем намалюйте те, що ви хочете вирізати.