:::: МЕНЮ ::::

Лялька…Війна… Перемога

 

 Добігає кінця 21 березня. 25-й день війни…Учора був День весняного рівнодення. А сьогодні день почав збільшуватися. Наші предки вірили, що дні не просто так стають довшими, – це світло перемагає темряву. Ми ще на один день наближаємось до перемоги.

А ще 21 березня — — Міжнародний день лялькаря.

 Святкування цього дня було започатковане у  2002 році, і з того часу щороку вже 20 років поспіль 21 березня по всьому світу вшановують акторів-ляльководів, майстрів-лялькарів, і  працівників лялькових театрів.

Ці люди- актори, майстри і майстрині,- дарують радісні емоції дітям і дорослим,  заставляють усміхатися найсумнішіх. 

Саме від лялькаря залежить характер, настрій, емоції казкових персонажів. Адже уміння подарувати потрібну атмосферу — це дійсно мистецтво, що заслуговує на оплески!

Ляльки бувають різні . Вони як і люди – веселі чи сумні. І залежить це, напевно, від того, з якими думками, з яким настроєм творив їх автор.

Особливе місце займають ляльки , створені руками. Адже в них вкладене серце, вкладена душа майстра. Чи то лялька дерев'яна, чи керамічна, чи зшита з клаптиків різнокольорових тканинок, чи змотана з ниток, чи сплетена із соломи або трави- це завжди неповторна, унікальна іграшка.

 

38_og_1

 

 

А настрій сьогодні такий – жовто-блакитний- у кольорах рідної України. І дуже хочеться вірити, що справді світло переможе над темрявою, що Україна переможе ненависного русского фашиста. І це настане зовсім скоро! Я вірю! Ми святкуватимемо найвеличніше християнське свято Великдень разом із нашою Перемогою! Ми розгорнемо наші жовто-блакитні знамена- кольору стиглого колоса і кольору чистого неба-, будемо плакати від радості, що настав мир і від того, що не можна повернути тих, хто не дожив до Перемоги.

До слова, блакитний колір в українському народному сприйманні набув символіки справедливості, доброї слави, доброго походження. Наша боротьба з агресором – справедлиа, бо це боротьба за незалежність рідної неньки України.

"Як небо  блакитне – нема йому краю,

Так душі – почину і краю немає".

П. Куліш

 

Screenshot_1

Моя Україна. 

Основа ляльки – жмут вимочених просяних стебел. Цей жмут скручений у вигляді ляльки без рук. Такими "ляльками" підбілювали хати і печі в давнину. А також, загортали у клаптики тканини, роблячи ляльки для діток. Просо завжди в українців символізувало добробут.

https://art-piaskownica.blogspot.com/2022/03/koloroton-z-potrzeby-serca.html

image



2 коментарі

І як вам стаття?