:::: МЕНЮ ::::

Лялька із кукурудзяних обгорток

Нарешті мої висушені кукурудзяні обгортки дочекались , що їхня заготівельниця про них згадала. Це – про мене. А я і не забувала. І кожен раз, витираючи пил під стареньким журнальним столиком, переставляла з одного кутка в інший коробку з-під взуття, у які мирно спочивали, сумували, чекали ці обгорточки. Спочатку,тільки туди потрапивши, вони були ніжно-зелені.  Це ж з них, свіженьких, я зробила першу лялю . Її портретик є на сторінці мого блогу. Ляля довгий час жила серед зелені аспарагусу, потім висохла, розсипалась і… ну, що було далі, – сумно. Одне слово – її вже нема.

Тож якось на вихідних я  в черговий раз озброїлась ганчіркою, щоб як зазвичай зайнятись прибиранням і натрапила на ту коробку. Ну, і не втрималась. Згадала, що десь читала про те, що обгортки потрібно перед роботою з ними проварити. Але ж нетерплячка взяла гору. Мене вистачило на чекання протягом 10 хвилин доки обгортки запарються окропом. тут згодилась гусятниця – вибачайте, іншого підходящого посуду не знайшла. Отож листочки-обгорточки прийняли баню. підсохли на рушничку. За роботу. Хочу відзначити, що насправді листя стало еластичним. Так що легко спліталось у кіски, скручувалось у шнур. Хоча, гадаю, якби я проварила його, то було би ще ліпше. Сухий матеріал у мене ще є, так що наступного разу  спробую саме проварити.

На цих світлинах ділюсь процесом виготовлення своєї лялечки із кукурудзяних обгорток (другої вже). Майже все те саме, як при виготовлення мотанки із клаптиків тканини. Цікаво, що ляльки з кукурудзяних обгорток роблять по всьому світу, а особливо  – в Америці, Мексіці… Там жеж тієї кукурудзи росте!…Та й не тільки ляльок мотають-плетуть, ще ангеликів. Зрозуміла, що насправді кукурудзяні обгортки – чудовий матеріал для творчості і простір для фантазії. Правда, потребує терпіння. Зрештою, як і будь-яка творчість і будь-яке ремесло.

Ось так за кілька годин  народилась моя лялечка. Зрозуміло, це ще не шедевр, але своє, рідне, зроблене своїми руцями. Такої неможна купити в магазині.  Отримала неймовірне задоволення від процесу творення.Незабаром їй колєжанку змотаю. Попереду літо, канікули, кукурудза – буде чим із дітьми зайнятись. Приєднуйтесь!

МК 1

МК2

IMG_2751 (2)IMG_2754 (2)

 

 Нагадаю, що у закарпатському селі Вишково майже у кожному домі займаються плетенням із кукурудзяних обгорток і листя – від маленького до великого.  Чого тут тідльки не плетуть: дзвіночки. капці, сумки, брилі… Ось така вона -кукурудза! Корисна і красива!



3 коментарі

  • Відповіcти Наталя |

    Доброго дня, пані Галино! Натрапила на чудовий комент про ляльки, якими гралися наші пра- пра- і  полинули спогади… Чогось в моєму дитинстві, на моїх наюлюбленіших літніх канікулах на селі, тільки з молодої кукурудзи заплітали коси "лалькам" і спроби/згадки бабусь зробити з кукурудзяного хмелиня не було. Хоч молода кукурудза, зварена в казані і зверху прикрита кукурудзяними кісьми і лушпинням (готовий матер"ял!), була найпахучіща і найсмачніша. Пошук привів до Вашого щирого блогу і такого милого душевного витвору. Дякую за живий струмок творчості з вікових витоків наших пращурів. Дякую за спогади! 
    Ось комент, що привів до джерела. Не чула згадуване "шамушків", пошукаю звідкіля? У нас на Поділлі. на батьківщині – Муровано-Куриловецький район, село Богушівка (совєти переймували на Знаменівка, але мама азавше писала на адресі Богушівка (Богуш, що заснував село) і листи доходилли до хати. А от я написала в наші дні – то вже ніхто не пам"ятає Богушівка і послання вернулося, прийшлося писати Знаменівка. Отож, оббирали кукурудзу і хмелиня неслі худобі. Зварене і свиням перепадало. А от ляльки не крутили… 

    З нетерпінням йду мандрувати вашої Леліткою.
    З повагою і найкращими спогадами і думками –
    Наталя

    P..S. Допис, що привів до вашої стежки. На жаль, посилання авторові вашої лялечки вернулося, електроння адреса не спрацювала.

    bovnoglog 8 сентября, 5:59
    та це панські ляльки.
    у моїх пра-пра- були або з кукурудзяних шамушків, або мотані, з лицем з хлібної м’якушки.
    і ото ж діти гралися. 

    • Відповіcти lelitka |

      Щиро дякую Вам. пані Наталю, за такі теплі слова! Я зараз рідко пишу дописи у блог. щось нема часу і нема особливо про що – мабуть, взнаки дається той карантин . Не подорожую, не мотаю. Якийсь стан такий… Ваш коментар – як ковток живої води, щиро рада і зворушена! Дякую Вам. 

  • Відповіcти Наталя |

    Дякую за спогади батьківських рідних місць і щасливих днів дитинства! Автор робить добру справу відродження наших витоків!

І як вам стаття?