:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:фото

Три дні у Львові

img_2336

Якось аж образливо… Вже середина відпустки, а ще ніде не були… Хоча… Були у Львові під час джазового фестивалю! Як чудово, що Львів – наш сусід! Якась година – і ти вже у місті старого Лева. Ну, година це автівкою. Цього разу ( а саме 12 липня, в п’ятницю) все було інакше – дизелем або матрисою, як кажуть у нас. Телембаєщся три години цим потягом. Хоча і в цьому телембанні завжди шукаєш позитив. Ну, наприклад, спостерігаєш за пасажирами, контролерами, міліціянтами та іншою публікою, яка сидить, стоїть, висить, лежить, штовхається, пробирається у всіх довжелезних кількох вагонах. І все заради чого? Хто як… Хто на дачу, хто заробити, хто в гості (як ми , наприклад). Цілі у всіх різні, шлях – один – залізницею у матрисі. Головне – до Озерної доїхати. Там стає легше – вагони порожніють, і ти до Красного їдеш в напівпорожньому потязі. Лєпота! Щоправда, що ближче до Львова, то порожніх місць меншає, і ти вже не простягнеш ноги на лавці, щоб подрімати перед виходом. Подрімати, бо всі газети, що взяли з собою в дорогу, прочитані, кросворди розгадані, думки передумані. Ну, от і місто Лева нарешті. Зустрічає воно цього разу нас не дуже радісно – дощем. Ну, що ж, дощ, то дощ. Сонцю ж теж треба колись відпочити. Може. завтра, буде воно, сонечко. Принаймні синоптики обіцяли у Львові на 13 липня гарненьку картинку: хмарку із сонечком і крапельками і заманливими цифрочками, які утворюють число 23. На другий день наші надії на гарну погоду знову не виправдались. Львів плакав і 13, і 14 з невеличкими паузами. Таке собі красиве заплакане місто…Дощ до блиску мив львівську бруківку, верхівки соборів, вежу міської ратуші, левів, сажотруса, котрий прилаштувався на драбині, яку примостив собі на розі будинку, що на площі Ринок, і звідти весело поглядав на зграйки мокрих від дощу туристів, – ті зграйкою бігли за симпатичною дівчиною-екскурсоводом. А он біля оперного молодята у весільному вбранні. А що молодятам дощ? Вони – щасливі. Вже ніч опустилась на місто. Дощ не вщухає. А місто – воно прекрасне вночі, таємниче. Дощ, вогні, блискуча вмита дощем бруківка на площі Ринок, звуки органа і скрипки, стукіт коліс Диво-поїзда, брязкіт лицарської зброї у дворі Палацу Потоцьких, відкриті настіж двері музеїв – це Ніч у Львові…

Читати далі


Львів. Асоціації

img_1399

Дорогі мої, пропоную пограти у гру в «асоціації». Як? Дуже просто. Я називаю вам слова, групу слів, а ви кажете, яке одне слово вам приходить на думку від мого переліку. Отож, почали.
Кава, опера, джаз, танго, панянки, фестиваль, діти, книжковий форум, ведмежата-наречені на весільній машині… Може, досить? Не знаю, як у вас, а у мене це все асоціюється із словом «Львів». Так, саме у Львові найзапашніша кава (люблю у старенькій кав’ярні на Вірменській випити філіжанку кави №4 із шматком смачнючого тістечка «П’яна вишня» або «Спартак», де стоїть стареньке чорне піаніно з табличкою на кришці чотирма мовами «На піаніно нічого не складати»). Тільки у Львові на вулиці танцюють танго всі бажаючі і ходять по Площі Ринок красуні у пишних сукнях з милими усмішками, пропонуючи карамельних півників на паличках та букетики квітів (ціна яких чисто «символічна» – 30 грн., 60 грн. Правда, зовсім дешево? Але ж для коханої людини… Погодьтесь і купіть.) Тільки у Львові такі класні джазові фестивалі, на які приходить все місто, гості із різних міст і країн. Тут у такі дні, а то й у будні можна почути і польську, і англійську, і німецьку. Атож, у Варшаві квиток в оперу не коштує 5 євро. Тож гостинний Львів з радістю приймає у свої обійми і своїх рідних, і закордонних шанувальників опери, оперети, балету.

Читати далі


Подорож до міста мого дитинства – Бережани

img_0937

Бережанщина – це подільська Швейцарія. Це земля, вкрита лісами, ярами, мальовничими узгір’ями. Річка з красивою назвою Золота Липа в’ється серед заквітчаних лук, ярами, через місто, вилискує на сонці сріблястими хвильками…
Читати далі


Прогулянка весняним Тернополем

IMG_0092

Вчора у файному місті Тернополі запустили фонтан у центрі міста. Краса! Це означає , що у файне місто Тернопіль направду прийшла весна!
У парках і скверах зацвіли фіалки, немов хтось дбайливо розстелив фіолетові килимки. Став вийшов з берегів. Тернополяни, дорослі і малі, заполонили парки, Театральний майдан. Який молодий наш древній Тернопіль! На майдані – студентство та школярі луплять по м’ячу в одні ворота, намагаючись закинути його у кошик, – вуличний баскетбол. Навколо – зграйки зівак, болільників. Десь голуби поділись. Звісно, їхнє ж місце зайняли спортовці. Одним словом – весна…
Читати далі




Осінні акварелі

IMG_1214 - копия

Намалюй мені, осінь,
теплу сонячну днину,
Намалюй неба просинь,
красні грона калини.
Розчеши, вітре, віття
вербиченьці зелене.
Золоти, осінь, листя
пензлем щедро у кленів!
Як в палітрі не стане

Читати далі


Фотосесія у 5-В або Коса, кісонька, косиця…

IMG_1129 - копия

Коса, кісонька, кісочка, коска, косонька, косиця – так називали здавна на Україні заплетене волосся у дівчат та дівчаток. Коса завжди була традиційною ознакою краси.”Дівка без коси не немає краси”, – говорили у народі. ”  Читати далі


Картинки з виставки або Чужих дітей не буває

IMG_1081 - копия

13 жовтня. Завтра Покрови. А сьогодні зранку я їду до Львова… Львів зустрів похмуро.Хоча колєжанка казала, що має бути тепло і сухо. Значить. знову синоптики не вгадали. Добре, що старенький трамвай №9 уже стояв на привокзальній зупинці (ніби знав, що я зараз зійду з поїзда). Вмощуюсь на перше біля вікна сидіння. Їхати зупинок 5-6. Тож маю змогу через вікно подивитись на старий Львів. На Київській ще не була.
Читати далі


Подорожуємо по рідному краю. Микулинці -Теребовля. Зупинка друга

Коротенька зупинка у лісі , і ми прямуємо до – давньоруського міста, перша згадка про яке датується 1097 роком. Княже місто Теребовля.. Якщо ви подорожуєте Західною Україною. обов’язково завітайте до цього чудового містечка.
Читати далі


Сторінки:123456