:::: МЕНЮ ::::

Неначе справді рай…

Якщо десь є рай на землі, то це на Бережанщині. Недарма це місце колись давно назвали Рай. Село з такою назвою знаходиться у мальовничій місцевості поблизу Бережан. Половину його займає величезний парк, у центрі якого стоїть давній маєток. Кажуть, що колись цю панську садибу з Бережанами з’єднувала липова алея завдовжки два кілометри. А у 70-хроках минулого століття її вирубали, Напевно так само як і славетний дуб Хмельницького, біля котрого ми фотографувались ще кілька років тому і навколо котрого, щоб обійняти його, дітлахи ставали цілим класом, взявшись за руки.
Ще з кінця сімнадцятого століття тут стояв мисливський замочок Сенявських, красивий квадратний замочок із баштами по кутах. На жаль. у 1709 році він був знищений відділами Станіслава Смігельського- прибічниками короля Станіслава Лещинського. Наприкінці 18 ст. маршалкові Ізабелля Ельжбета з Чоторийських Любомирська трохи перебудувала споруду, піднявши її стіни до рівня башт. Саме вона заклала величезний парк, який, на щастя, зберігся до наших часів.
З 1830 року, коли Рай був уже в руках Потоцьких, до комуністичних часів палац не змінювали. За Потоцьких старий мисливський замок частково розібрали, частково використали при будові нової невеличкої резиденції в стилі ампір. ЇЇ архітектором був Ян Ризький Вєнзик, а замовником – Александр Потоцький.. Наприкінці 19 ст. архітектор Леонард Марконі виконав перебудову інтер’єрів маєтку, спорудив каплицю, більярдну залу, бібліотеку. Останній власник Раю – Якуб Потоцький, котрий помер у 1934 році, заповів палац разом із замком в Бережанах своїй фундації по боротьбі із раком та сухотами. З 1994 року у палаці розмістили будинок для дітей із вадами розумового розвитку. Ним опікуються сестри греко-католицького ордену.
У 1952 році знесли бельведер з балюстрадою на даху, тоді ж, напевне, були знищені і прекрасні інтер’єри Марконі. Але донині всупереч часу, людському вандалізму, байдужості, зберігся барельєф із зображенням міфічних богів з лавровими листками.
На щастя, парк, перепланований у 1892 році відомим садівником Валеріаном Кроненбергом, нині в досить пристойному стані. Вціліла система ставків, рідкісні породи дерев і кущів, яких тут понад сотню.
Чесно кажучи, відвідини Раю не принесли мені оптимізму, коли я побачила , в якому стані зелені галявинки біля ставочків, залишені туристами чи просто відвідувачами – згарища від багаття, пласткові стаканчики і пляшки. І це при тому, що при вході в парк висить напис про те. що ця пам’ятка охороняється законом, і цілий перелік того, чого не можна робити на території парку. Прикро… А сам палац… Це видно на світлинах… Чи дійде колись черга до нього? Чи коли-небудь він виглядатиме таким же величним, яким був за часів Потоцьких? Беруть сумніви… У нас як завжди немає грошей. А Бережанщина – це край. де може бути паломництво туристів…

img_1023

img_1004

img_1038

img_1025

img_1026

img_1006

img_1008

img_1024

Суперово охороняється..

img_1036

img_1035_0

img_1031

img_1034



1 коментар

І як вам стаття?