:::: МЕНЮ ::::

Лялька-мотанка

Ну, от настав час поділитися з одним із своїх майстер-класів з виготовлення ляльки – мотанки. Сьогодні робитимемо Милену. Ім'я слов'янське, означає мила. А робила я її для однієї дуже хорошої людини.


Отже, розпочнемо. Для виготовлення ляльки нам знадобляться клаптики білої або невибіленої бязі (чи лляної тканини) для голівки, тулуба і рук, кольровий прямокутник ситцю для верхньої спідниці, білий мереживний такої ж довжини, але ширший, – для нижньої спідниці, квадрат хусткової тканини (або ситцю), довга( до 80см) смужка будь-якої білої тканини шириною 6-7см для формування голівки ляльки (від ширини залежить висота голівки), нитки кольорові (можна "ірис" чи акрил для вишивання), лляні, намистині, мереживо, тасьма, трави для наповнення (за бажанням). Ну, напевно, і все. Нагадаю лише, що ми не шиємо, не колемо, не ріжемо. Тобто тканину розриваємо на потрібної величини шматки, а не ріжемо. Звичайно, мереживо нам все ж доведеться відрізати.
1.Спершу зробимо голівку. Для цього беремо довгу смужку тканини (та що до 80 см) і змотуємо дуже щільно у вигляді діжечки. Змотуюючи діжечку. я замотую всередину духмяні трави. Цього разу це буде меліса і м'ята.
2.Тепер беремо квадрат білої тканини із стороною 20-21 см і обвиваємо голівку наче хустинкою. Ниткою (червоною або лляною) замотуємо , формуючи таким чином шийку. Тепер відповідальний момент – намотати хрест.Адже лялька не повинна мати обличчя, її заміняв хрест, який у слов'ян мав надзвичайну обережну силу. Хрест здебільшого мотають яскравих кольорів – у два, три.
Мотають за рухом Сонця, роблячи непарну кількість намоток. Ось голова готова.

3.Далі скручуємо з тієї ж білої тканини дві щільні трубочки. Одну перев'язуємо кольоровою ниткою з обох боків – вона імітуватиме руки ляльки, друга – тулуб.
4. Після цього примотуємо трубочку-тулуб до голівки.
5. Далі прикладаємо ручки і примотуємо на рівні грудей , утворюючи таким чином хрест. На грудях мотаємо кольоровою ниткою у вигляді хреста. Це особливість ляльки – мотанки. Хрест – це символ Сонця.

6.Спочатку зробимо їй сорочечку з мереживного полотна. Для цього полотно розриваємо до середини вздовж довшої сторони і вдягаємо на ляльку розрізом назад. Сорочечку примотуємо на талії.

7.Тепер призбируємо на талії з того ж полотна нижню спідничку, примотуємо її. А потім таким самим чином – верхню. Для завершення примотуємо вишиваний фартушок і підперізуємо лялю поясом. Лялечка вдягнена.

8.Лишилось вдягнути хустку. Але під хустку вдягали очіпок. Його ми імітуватимемо двома стрічками – мереживною та тасьмою. Я закріплюю їх на потилиці шматочком двостороннього скотчую Звичайно, це вже застосування винаходу сучасності. А наші пращури просто зав'язували хустину, яка і тримала очіпок. А наостанок подаруємо Милені червоне намисто.

Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток, головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – символізує зв’язок з небом, оберегом є і пояс, і намисто.

Ось наша Милена народилась. Правда ж гарна?. Я щиро рада, що сьогодні вона вже ночуватиме у своєї нової господині і приноситиме радість у її оселю.

Якщо ви хочете зробити ляльку -годувальницю, ляльку -матір, можна зробити їй груди. Для цього візьміть два однакових за розмірами квадратні клаптики тканини, всередину насипте трав і змотайте кульки, а потім разом їх примотайте до тулуба ляльки. Ляльку-годувальницю робили з немовлям із ляльками-дітками.     

img_7985  img_7986  img_7987  img_7988   img_7989  img_7990    img_7992  img_7993  img_7994  img_7995  img_7996  img_7997  img_7999  img_8000  img_8001



12 коментарів

І як вам стаття?