За кілька годин по приїзду до столиці небо трішки спохмурніло. Так ніби дощ захотів зросити спраглу землю і київський гарячий асфальт, який аж пашів від сонця. Але це тільки здалось. Пройшло зовсім немало часу, і хмар як не було. Жоднісінької,бодай мацюпусінької хмариночки… Це ж чудово. Наступний пункт нашої програми – Ботанічний сад.
Читати далі
Чомусь було сумно. За вікном похмуро. Може, це й добре після таких спекотних днів, але все ж… Руки самі потяглися до ножиць, – і з-під них почали вилітати метелики… Один, другий, третій… Я починаю помічати,що кожним новим метеликом настрій покращується. Цікаво,наскільки довго триватиме це? Не рахувала, але вже назбиралось чималенько.
Читати далі
Літо.. Нарешті воно настало -спекотне, різнобарвне… З’явились метелики, ці неймовірні створіння, якими так любимо милуватись. З глибокої давнини люди захоплювались їх красою і тендітністю. І в той же час загадковість перетворення гусіні в лялечку, а нерухомої лялечки у метелика народжувала страх перед невідомими силами, так само як і несподівана, тиха і таємнича поява нічних метеликів. Звідси – двояке ставлення до метеликів у різних країнах і культурах, у різних народів і навіть у різних людей.
Читати далі
8 Лип, 2012 |
