Продовжую робити АТС на тему "Літо". Літо – це ягоди, літо – це квіти. Квіти, навіть якщо вони у техніці квілінг. Основа – акватипія.
Літо
Давненько я не робила АТС -ок. Літо прийшло. Хочеться чогось літнього. Маленькі АТС-ки найбільш підходящі для відпочинку. Швидко, просто і симпатично. Принаймні, мені це подобається. Так , між справами соліднішими. А ще пробую робити фотоколажі.
Отож серія “Пори року. Літо”. А літо- це ягідки!
Дівочі штучки. Ще одна брошка
Ще одна брошка у стилі Бохо шик. Для її виготовлення потрібно жовту тканину. кілька намистинок (штучні перлинки або справжні), жовте мереживо ручної роботи виплетене гачком або фабричне лляне, шматок лляної мішковини, застібка.
Ангелятко і Княгиня
Мішковина і грубе домоткане полотно (лляне або конопляне) – чудовий матеріал для ляльок-мотанок. Ось так Княгиню я змотала з лляної мішковини і ангелика із грубого полотна. Без жодного шва, без голки. Тут мій власний маленький майстер-клас для мотання ангелятка. А Княгиня змотана так само як і попередня лляна лялька Квітка.
Моя маленька Шоколадниця
Ви любите шоколад? Ні? А я обожнюю! Особливо екстрачорний з лісовими горіхами! А гарячий – ні! А от швейцарський художник Жан-Етьена Лиотар , напевно любив саме гарячий шоколад. Інакше з якого дива він писав би якусь дівчину-простолюдинку, шоколадницю?
Лляна панянка. МК
Серед усього розмаїття клаптиків дочекався своєї черги і шмат лляної мішковини.
“Сонячний настрій”. Закладинки для книги
Ввечері дивилась якийсь детектив, "Прокурорська перевірка" , здається. Але оскільки просто сидіти і дивитись я не можу, а під руками опинився аркуш жовтезного паперу, то його доля була вирішена
Ляльки-мотанки Ярина та Квітка
Здавалося би ці дві ляльки зовсім різні, Квітка -у вишиваному одязі, а у Ярини стиль одягу інакший. Є одне у них спільне – процес виготовлення. Хоча… руки Квітки згинаються – я вмотала усередину дротик. Це мій маленький експеримент. Тож руки Квітки можна згинати як хочеш. Це трохи не за правилами, але мені просто було цікаво спробувати, як вийде. Все решта -строго так, як робили у давнину
Львів. Асоціації
Дорогі мої, пропоную пограти у гру в «асоціації». Як? Дуже просто. Я називаю вам слова, групу слів, а ви кажете, яке одне слово вам приходить на думку від мого переліку. Отож, почали.
Кава, опера, джаз, танго, панянки, фестиваль, діти, книжковий форум, ведмежата-наречені на весільній машині… Може, досить? Не знаю, як у вас, а у мене це все асоціюється із словом «Львів». Так, саме у Львові найзапашніша кава (люблю у старенькій кав’ярні на Вірменській випити філіжанку кави №4 із шматком смачнючого тістечка «П’яна вишня» або «Спартак», де стоїть стареньке чорне піаніно з табличкою на кришці чотирма мовами «На піаніно нічого не складати»). Тільки у Львові на вулиці танцюють танго всі бажаючі і ходять по Площі Ринок красуні у пишних сукнях з милими усмішками, пропонуючи карамельних півників на паличках та букетики квітів (ціна яких чисто «символічна» – 30 грн., 60 грн. Правда, зовсім дешево? Але ж для коханої людини… Погодьтесь і купіть.) Тільки у Львові такі класні джазові фестивалі, на які приходить все місто, гості із різних міст і країн. Тут у такі дні, а то й у будні можна почути і польську, і англійську, і німецьку. Атож, у Варшаві квиток в оперу не коштує 5 євро. Тож гостинний Львів з радістю приймає у свої обійми і своїх рідних, і закордонних шанувальників опери, оперети, балету.
Львів і джаз
Як відомо,джаз (англ. jazz) виник на межі XIX—XX століття в США як синтез африканської та європейської культур та отримала згодом повсюдне поширення. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.