Літо.. Нарешті воно настало -спекотне, різнобарвне… З’явились метелики, ці неймовірні створіння, якими так любимо милуватись.
З глибокої давнини люди захоплювались їх красою і тендітністю. І в той же час загадковість перетворення гусіні в лялечку, а нерухомої лялечки у метелика народжувала страх перед невідомими силами, так само як і несподівана, тиха і таємнича поява нічних метеликів. Звідси – двояке ставлення до метеликів у різних країнах і культурах, у різних народів і навіть у різних людей.
Міфи про метеликів є майже у всіх народів. Стародавні уявалення про цих комах пов’язані з найважливішими для людини поняттями: життя і смерть, душа, любов, щастя.
У слов’ян із метеликом пов’язували перш за все уявлення про душу. У народі найчастіше говорять про метелика як про душу померлого або провісника смерті, а іноді й образу смерті. Метелик для слов’ян – це душа-предок. Росіяни називають метелика “бабочка”. А це слово походить від праслов’янського baba, яке, на думку більшості лінгвістів-ентомологів , в стародавні часи означало предка. Душі у слов’ян зазвичай втілювалися у метеликів (особливо нічних). При появі метелика досі кажуть: «От чиясь душа літає». У деяких російських говорах метелика так і називають – серденько, “душечка”. На Україні вірять, що якщо не роздавати милостинь на помин померлих, їхні душі нічними метеликами будуть прилітати в будинок і кружляти біля свічок. У Польщі батьки завжди забороняють дітям вбивати метеликів. При цьому вони повчають:”Не вбивай метелика – він тебе не зачепить, а , можливо, це твої покійні дідусь чи бабуся.” У Болгарії під час посухи просять метелика про дощ. Болгари вважають, що метелики літають біля Бога і обов’язково попросять Бога, щоб Він зросив землю благодатним дощем.
Японці вважають , що побачити метелика у своєму домі – на щастя: метелик символізує тут все найкраще у житті людини. Тому ритуальний “танець метеликів”, який виражає радість життя, традиційно відкриває у Японії різноманітні свята.
Деякі види метеликів здавна викликали у людей жах, вважаючи, що вони – сумні передвісники смерті. Так у Європі такою недоброю славою наділяли метелика “мертва голова”.
Але все ж частіше в літературі, у фольклорі метелик – символ надії, свободи, кохання і надії. Недарма їх люблять зображати художники, оспівувати поети і композитори. У християн метелик іноді зображується сидячим на руці немовляти Христа і символізує відродження і воскресіння душі. На картинах, що зображують життя у раю, такі крила має душа, яку Творець поміщає у тіло Адама.
У німецько-скандинавській міфології ельфи, духи повітря, зображувалися у вигляді гарних маленьких людей із крилами метелика.
Я дуже люблю казку Лесі Українки “Лелія”. Пригадуєте , у панському саду у кожній квітці жили ельфи. Дуже гарна і добра казка.До слова сказати, прочитайте самі і з дитиною – не пошкодуєте.

А тепер трохи поезії
Надія Красоткіна

Метелики просто чарівні —
Природи казкової діти.
Такі кольорові і дивні —
Літають, сідають на квіти…
Безшумно і легко порхають,
Самі, наче квіти чудові.
Довкілля усе прикрашають,
Мов створені лише з любові.
З любові й краси, чи ж не диво!
Така досконала програма…
Усе в них доречно й красиво:
І райдужна колірна гама…
Та ще невагомість грайлива,
І різьблені, точені крила.
Комашка і справді вродлива.
Це диво — природа створила…

Споглядання метеликів – не тільки задоволення і радості зустрічі з прекрасним. Це – джерело натхнення. Їх хочеться малювати, вишивати, виплітати і …витинати…

Мої нові витинанки з метеликами, птахами та квітами

А це цікаво буде тим, хто любить музику і пісню.

Метелик у музиці:
Український композитор В.Косенко змалював, як метелик перелітає з квітки на квітку у фортепіанній п’єсі «За метеликом».
Є фортепіанна п’єса “Метелик” у видатного російського радянського композитора С.Майкапара, який, між іншим, народився у 1867 році в українському місті Херсон. На його дитячих творах вивчилось не одне покоління піаністів.
Німецький композитор і піаніст 19 ст. Р.Шуман написав цикл “Метелики”.
Ну, і звичайно, образ метелика є в українських народних піснях таких як, наприклад, “А у мойому городці метелик літає”, “Раз якось навесні крізь проміння ясне в мою хатку метелик влетів…”, “Сиджу я край віконечка”, “Я бачив як вітер берізку зломив” (Хоча ця пісня стала народною, насправді вона має авторів) та в багатьох інших.