Ви не літали? А вам ніколи не хотілось літати? Мабуть, у снах літав кожний…Якщо ви встигли побувати галереї «Дзиґа», що на Вірменській й у Львові, то вам пощастило. Нам (мені, моєму чоловікові і нашим друзям) пощастило. Чому? Тому, що ми з Лесею приміряли крила і на деякий час відчули себе дітьми… Усі ми немов потрапили у країну дитинства. Нехай там що говорять, співають на кшталт «детства не вернуть», «покидает детство всех когда нибудь” – не вірю! Воно завжди живе у кожному. Ми із захопленням розглядали дитячі картини на склі і вірилось, що живуть на світі писанкові коти, равлики із цілими житловими масивами на спині, що ростуть справжні велетенські дерева життя із райськими чудернацькими птахами, що навіть поросята закохуються, що існує на світі справжнє дитяче кохання, що десь живуть дівчатка і хлопчики з кольоровими крилами… І так нам захотілось приміряти ці крила… Дорогі дорослі! Дайте дітям надію і віру! Ми прихопили із собою на згадку дитинство, тож ділимося з вами.