Душевний вікенд у Європі

Відпустка 42 календарних дні злетіла швидко, непомітно. А я ніде не була! Отож, потрібно було рятувати ситуацію. Перспектива лікування у моєму улюбленому Хмільнику якось цього разу не тішила з тієї причини, що  Вінничину час від часу «відвідують» ракети, шахеди, виють сирени повітряної тривоги. Хотілося бодай на кілька днів забути ці звуки, не думати про  війну. Звісно, це неможливо забути і про це не можна не думати, коли ти знаєш, що у Києві в тебе онук, друзі і родичі як не в Запоріжжі, то у Херсоні чи у Полтаві, Дніпрі. Але все ж…Кілька днів перепочинку, лише кілька днів. Рішення прийшло якось само по собі- гайнути у стару добру Європу, тим більше, що термін дії паспорта трохи більше як за півроку закінчується. А чи буде ще така нагода поїхати при теперішньому стан, і  невідомо. Живемо тепер одним днем – сьогодні і зараз. І щастя, якщо зранку зустрів схід сонця. Промоніторили палаючі тури, з більш-менш адекватною ціною, зупинилися на подорожі Прага -Дрезден. З нічними переїздами, недорого. Навіть завдаток заплатили. На щастя, група не набралася, тож нам запропонували інший тур з романтичною багатообіцяючою назвою «Душевний вікенд», який включав у себе відвідування чотирьох європейських столиць-Краків, Прага, Відень, Будапешт- плюс невелике місто Егер,  і, головне, без нічних переїздів. Нам не залишалось нічого, окрім як погодитись на цю заманливу пропозицію. І, забігаючи наперед, скажу, не пошкодували жодним чином!

         Вже о 6 ранку учасники туру зібралися на Двірцевій площі, де їх очікувала гід -екскурсовод Оксана Бубало. Чарівна молода жінка, привітна, завжди усміхнена, харизматична. Отож, рівно о 6.30 наш автобус вирушив з Двірцевої площі славного Львова за маршрутом. Попереду – Краків. Але за умови, що ми швиденько пройдемо кордон. На щастя, процедура перетину кордону пройшла без ексцесів і з приємним акцентом. Це було 23 серпня -День Державного Прапора України. На українському кордоні при проходженні паспортного контролю кожному подорожуючому вручили маленький синьо-жовтий прапорець, який подорожував з нами по Європі. Тож з нами увесь була часточка України. Процедура проходження кордоні зайняла до двох годин ( трохи затримались на польській стороні. Але все пройшло чудово, і ми зрозуміли, що у Краків точно потрапимо. Так і сталося – вже о 13.00 на нас чекала екскурсовод у Кракові. Хочу зразу відзначити, що всі екскурсії проводились українською мовою.

         «Милий серцю Краків»- назва першої екскурсії по старовинному , неймовірно красивому місту Польщі. Римо -католицький храм Петра і Павла  на вулиці Гродській, споруджений у 1597-1615 р.р.  у стилі бароко єзуїтами на зразок храму Іль-Джезу в Римі, Вавельський королівський замок, Вавельський дракон, який дихає вогнем, легенда про вавельського дракона, суконні ряди – усе це захоплює.  Місто королів не відпускає! Місто з чудовою атмосферою, з добрими людьми і багатою історією – все це – Краків!

         Так промайнув перший день нашої казкової подорожі. Пізно ввечері , десь коло опівночі ми були вже у Празі. Готель «Авіто», тризірковий. Тут нам належало провести дві ночі.

         Зранку 24 серпня – перша екскурсія «Чарівна Прага – місто тисячі легенд». Ми ходили лабіринтами міських вуличок Старого міста, милуючись стародавньою архітектурою, вдихаючи аромат давнини. Ось стародавня Порохова вежа, далі – Становий театр, перший Празький університет, вражаючий своєю величчю Собор святого Вітуса, Костел Божої Матері перед Тином ( розташований на Старомєстській площі). Тисячі гостей і мешканців чеської столиці завмерли в очікуванні бою Празьких курантів (Староміського Астрономічного годинника), налаштувавши свої айфони, камери, щоб зняти на згадку цей момент ( детальніше про годинник тут https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8 )..

Далі наш маршрут пролягав по Карловій вулиці до Карлового мосту. Найстаріший міст через річку Влтава в столиці Чехії місті Празі  і другий за давниною міст у країні. У Чехії, він був історично четвертим зведеним кам'яним мостом.

Карлів міст побудований з плит пісковика, його довжина — 520 м, а  ширина — 10 м. За понад шість століть свого існування міст був декілька разів суттєво пошкоджений повенями — у 1432, 1496, 1784 та 1890 роках. Карлів міст прикрашають 30 скульптур і скульптурних груп. На Карловому мості проходять зйомки фільмів, тут можна зустріти вуличних музикантів.   Захоплюючою була екскурсія «Таємниці королів – Градчани», а ще незабутня прогулянка на кораблику по річці Влтаві, де окрім шведського стола на нас чекали надзвичайно цікаві розповіді про найдовшу річку Чехії. А з борту кораблика відкривалися неймовірні пейзажі на берегах річки. Цікаво . що у 1973 році була відкрита планета, ку назвали на честь річки – Влтава. Так промайнув ще один день подорожі. Охочі долучилися ще до однієї екскрсії «Тіні старого міста». Вечірня Прага – це особливий шарм, несподіванки, містика. Це як про загадкову жінку.

         Понеділок. 25 серпня. Після ситного сніданку у готельному ресторані вся наша чудова компанія вирушає до столиці Австрії Відня. Місто, де все дихає музикою, місто яке зачаровує і закохує в себе з першого погляду. Але наш шлях пролягає спочатку через дуже цікаву місцину. По дорозі з Праги до Відня  (кордону як такого я не бачила) на території Чехії є цікавезна відпочинкова зона, яку охороняють дракони, дихаючи що надцять хвилин димом. Тут можна перекусити у ресторанчику, покататись на атракціонах, зробити неймовірні світлинки на згадку, одним словом – перепочити .Вперед до Відня якісь 250 км, тобто зовсім мало, зовсім близько. Отож у серце Європи ми приїжджаємо вчасно ( хочеться сказати, що вся наша подорож була надзвичайно пунктуальна, якщо так можна висловитись про подорож ). Відень- це надзвичайне місто! Тут і вузькі середньовічні вулички і широкі площі. Це місто Габсбургів. «Це моя воля» – цими словами імператор Франц Йосиф І розпорядився про будівництво Рінгштрассе ( кільцева дорога в перекладі), на якій розташувалися величні будівлі Парламенту, Ратуші, Бургтеатра. Це місто, в якому президент країни пішки через фолькгарден (народний парк) ходить на роботу у палац без охорони. Гуляє з собаками на газонах перед палацом, де у палаці в лівому крилі безкоштовно живуть прості люди, малоімущі ( колись, у часи Габсбургів,  там жила прислуга). Це місто,у якому є Бельведе́р (від італ. Belvedere) — розкішний палацовий комплекс-бельведер періоду бароко в місті Відень, столиці Австрії. Нині один з найбільших і найбагатших своїм зібранням музеїв мистецтва Європи. А ще у Відні є цікавий веселий химерний будинок Гундервассер.  Його автор- дивак архітектор Фріденсрайх Гундертвассер, австрійський художник, дизайнер та архітектор, відомий своїми оригінальними творами та екологічною громадською позицією. На даху будинку росте такий собі ліс, вікна – різних розмірів, квартири – також різних розмірів, підлога не рівна як зазвичай, і кожний мешканець міг розмалювати фасад навколо свого вікна своїм кольором площу , скільки досягне його рука, витягнута з вікна. Про життя художника було знято три документальні фільми, «Гундертвассер — життя в спіралях» (1966, Феррі Радакс), «Реґентаґ Гундертвассера» (1972, Петер Шамоні) та «Гундертвассер у Новій Зеландії» (1998, Феррі Радакс). Навпроти будинку – затишне кафе ( то мала бути галерея) у тому ж стилі, де за 9 з половиною євро можна скуштувати чашку кави і один з двох віденських десертів на вибір – штрудель або захер. Ну дуже смачно і ціна демократична ! А головне – дуже ввічливий привітний бармен, який уже навчився розуміти українську мову і безпомилково виконує ваше замовлення. Взагалі, австрійці дуже привітні і люб’язні. Вражає своєю величністю Собо́р Свято́го Стефа́на (нім. Stephansdom, уживана назва Steffl) — архієпископський, кафедральний і парафіяльний собор Святого Стефана і Всіх Святих єпископальний собор архієпископства Відня; національний символ Австрії й символ міста Відня. Після екскурсій по Відню ми вирушили в Будапешт. Дорога зайняла близько трьох годин. Приїхали прямо на набережну Дунаю, коли вже на місто опустилися сутінки. Набережна, саме місто засяяло вогнями. То було фантастичне видовище.  Хто мав бажання, прогулялися човником по Дунаю… з шампанським у приємній компанії. Решта туристів пішли на прогулянку набережною Дунаю. Чудова пора для знимкування. Прогулянка тривала десь 1,5 години.   

         Ранок, сніданок і вирушаємо у автобусно-пішохідну екскурсію «Таємнича Буда». Надзвичайно красиві романтичні куточки Будапешта. Будайська фортеця, Рибацький бастіон, Собор святого Матіяша, пам’ятник Святій трійці, Королівський палац.

 А ще  у Будапешті ви можете побачити маленькі скульптури українського скульптора Михайла Колодка , який мешкає у Будапешті. Про нього докладніше тут https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina–uhorshchyna-mystetstvo-vplyv/32516414.html  «Поруч із кінцевою станцією фунікулера до Будайського замку на стіні замку встановлено улюбленого угорського мультяшного персонажа – Картатого Кролика. Бронзову фігуру зайчика, який спостерігає за Ланцюговим мостом у телескоп, створив угорський скульптор із Закарпаття Міхай Колодко». ( https://www.kozterkep.hu/35953/kockasfulu-nyul )

Над містом – повітряна куля, на якій при бажанні можна політати і помилуватись чарівним Будапештом з висоти пташиного польоту. До слова куля відтворена за картиною видатного угорського художника  Пала Сіньєї Мерше, написана у 1878 році.  «Повітряна куля».  Картина виконана  олією на полотні має розміри 42 х 39,3 см. Майже у центрі — велична та спокійна біло-червона смугаста повітряна куля, яка парить над тендітними деревами. «Повітряна куля» є частиною колекції Національного музею Угорщини в Будапешті, Угорщина.

         Наступна зупинка – місто Егер , купальні Егерсалок, Долина красунь. Усі три екскурсії – на вибір. Ми вибрали останню. Чому ? Дуже просто. Читайте назву «гуляш в долині Красунь». Щось вам говорить ця назва? Мабуть, ні. Перше – нагода на дорогу підкріпитися, друге ( або перше, кому як до вподпоби) – дегустація вин – це як вишенька на торті, завершення чудової подорожі. Ну і місце – Долина красунь. Долина Красунь розташована всього за 20 хвилин від центру міста Егера. Перші переселенці цих земель поклонялися богині Венері, на честь якої назвали долину. Уздовж долини розкинулися виноградники різних сортів. Тут знаходиться близько 200 винних льохів, багатьом з яких уже кілька століть. Із вироблених вин найбільшу популярність здобули вина «Дівчина з Егера» та «Бича кров». 

         Ну от, подорож підходить до кінця. Попереду – дорога в Україну, на Чоп, якісь 208 км. Сідаємо в автобус, їдемо. Дивні відчуття, двоякі. Пам’ятаєте казку про Попелюшку? Чомусь саме вона пригадалася. Опівночі карета стала гарбузом, а прекрасні коні перетворилися на мишей… Ці чотири дні були наче чарівний сон, наче казка. Так не хотілося вірити, що  «казочці кінець», піймала себе на думці, що хочу ще залишитися, але друга думка доганяла – додому. Додому. І коли під’їхали до кордону, за якісь 20 хвилин пройшли контроль і переїхали на нашу територію, грудка підкотилась до горла – ВДОМА.  Хай там що, знаємо, що знову не буде спокійних ночей, що живемо у постійній невідомості, у надії, але ВДОМА, з ВІРОЮ, що цей жах закінчиться.   А казка… Буде що згадати. Здійснилася одна з мрій…

         Ну і наостанок. Якщо ви,  друзі, хочете справді гарно відпочити, змістовно, комфортно, то вибирайте Акорд-тур Accоrd-tour. Направду, не пошкодуєте. Важлива деталь- чисто проукраїнська позиція цієї туристичної фірми. Екскурсії виключно українською мовою. Організація туру- чітка , злагоджена як в Україні, так і за кордоном, високо- професійні екскурсоводи, тематика і наповнення туру – продумана, цікава.

 Фото тут , багато:

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24067587812940572&type=3

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24067611112938242&type=3

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24067877539578266&type=3

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24067912342908119&type=3

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24067968652902488&type=3

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.24068041829561837&type=3