Була неділя. Назустріч нам зустрічались микуличани, котрі вже повертались із церкви. Майже усі – від маленьких дітлахів до поважних бабусь – у вишиванках. Я віталась як годиться “Слава Ісусу Христу!” і просила дозволу зробити світлину. І ніхто не відмовив. Навпаки – усміхались і радо позували, щоправда дехто трохи знітившись
Читати далі
Ще тиждень – і відпустка закінчується… Тож, не гаючи часу, уже вкотре ми подались у Карпати. Тим більше, що синоптики на вихідні обіцяють сонячну гарну погоду. Ми – це я, чоловік і шестирічний онук. Довго не роздумували, куди їхати. Ну, звичайно, зупинимось у Микуличині. Тим паче, що стежка туди давно протоптана, і живуть там гостинні, привітні люди.
Читати далі
На долині туман,
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав.
По стежині дівча,
По стежині дівча ішло.
Тепле літо в очах,
Тепле літо в очах цвіло…
В. Діденко.
Так описав цю квітку у своїй поезії український поет. А ми не можемо уявити собі наших ланів без цієї ніжної, з шовковими червоними пелюстками квітки. Кажуть, що бур’ян, але дарма, -красивий.
Читати далі
Обожнюю маленькі тематичні музеї. Ось надибала у Львові цими вихідними ще один – Музей скла. Виявляється йому вже 6 років (відкрили на честь 750-річчя Львова), а я ще його для себе була не відкрила. Але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Найцікавіше те, що знаходиться він на моїй улюбленій Площі Ринок. Я, напевне. сотні разів коло нього була і не зауважила. Але так мало бути.
Читати далі
Які асоціації викликають у вас такі слова: кава, шоколад, оперний театр, Площа-ринок, вернісаж? У мене одну -єдину – Львів. Я закохана у своє рідне місто – Тернопіль. Але я хочу зізнатися у любові Львову. Львів – це казка.
Читати далі
Моя нова лялька дістала ім’я Василинка- Волошка. Чарівною супутницею житнього поля є ніжна волошка. Ця рослина занесена до нас разом із житом, батьківщиною якого вважається прилегла до Росії західна частина Азії. З інших джерел ця квітка потрапила до Європи з 37 по 79 роки після народження Христа, коли жито в давньому Римі вважали за злак, яким можна харчуватися лише у випадку крайнього голоду. Є думки, що волошка потрапила до Європи ще пізніше – під час хрестових походів. Але цю думку спростовують давньоримські легенди. Це означає, що римляни знали цю квітку.
Читати далі
Серед обрядових ляльок українського народу особливе місце належить весільним лялькам. Звідки пішов звичай садовити ляльку на капот весільного автомобіля? У радянські часи аж до початку двадцять першого століття це було звичним. Подейкували, що якщо на машині лялька, то молодята хочуть, щоб у них згодом народилась дівчинка. А в більшості ніхто і не замислювався над тим, чого ця лялька там сидить.
Читати далі
Сьогодні покажу вам, дорогі мої читачі, які квіточки я використовую для декорування своїх рукотворних листівок. Звісно, у магазинах чи на базарі можна купити готові і не мучитись. Але якщо вже листівка має стасус “Хенд-мейд”, то, мені здається, що вона має бути стовідсотково ручної роботи. Наразі до виготовлення саморобного паперу я ще не дійшла, але фон уже робити навчилась способом “сендвічу” з використанням харчової плівки. Дуже класно виходить. Ідея не моя, а запозичена на просторах інтернету, але вдосконалюю та експериментую.
Читати далі
Не можу сказати, що я палкий прихильник сучасного мистецтва. Чесно кажучи, я не є настільки обізнана з ним. щоб судити, яке воно і з чим його їдять. Не раз чула про Мистецький Арсенал, про Арт-центр Пінчука, бачила по телебаченню, читала в пресі, але ніколи там не була. Отож, було би помилкою бути в столиці поряд з відомим Арсеналом і не відвідати його.
Читати далі
Друзі, я вас ще не втомила? Якщо ні, то продовжимо . І зараз ми з вами у незвичайному місці. Тут – країна дитинства, дім, в якому живуть іграшки. До 25 травня цього року я й гадки не мала, що насправді існує такий дім. Назва у нього дуже солідна – Державний музей іграшки Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України.
Читати далі
31 Лип, 2012 |
