:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:подорожі

Львів. Асоціації

img_1399

Дорогі мої, пропоную пограти у гру в «асоціації». Як? Дуже просто. Я називаю вам слова, групу слів, а ви кажете, яке одне слово вам приходить на думку від мого переліку. Отож, почали.
Кава, опера, джаз, танго, панянки, фестиваль, діти, книжковий форум, ведмежата-наречені на весільній машині… Може, досить? Не знаю, як у вас, а у мене це все асоціюється із словом «Львів». Так, саме у Львові найзапашніша кава (люблю у старенькій кав’ярні на Вірменській випити філіжанку кави №4 із шматком смачнючого тістечка «П’яна вишня» або «Спартак», де стоїть стареньке чорне піаніно з табличкою на кришці чотирма мовами «На піаніно нічого не складати»). Тільки у Львові на вулиці танцюють танго всі бажаючі і ходять по Площі Ринок красуні у пишних сукнях з милими усмішками, пропонуючи карамельних півників на паличках та букетики квітів (ціна яких чисто «символічна» – 30 грн., 60 грн. Правда, зовсім дешево? Але ж для коханої людини… Погодьтесь і купіть.) Тільки у Львові такі класні джазові фестивалі, на які приходить все місто, гості із різних міст і країн. Тут у такі дні, а то й у будні можна почути і польську, і англійську, і німецьку. Атож, у Варшаві квиток в оперу не коштує 5 євро. Тож гостинний Львів з радістю приймає у свої обійми і своїх рідних, і закордонних шанувальників опери, оперети, балету.

Читати далі



Галопом по Черкасах. Люди

img_0734

Як писав видатний арабський письменник і філософ 20-го століття Джебран Халіль Джебран, «спогад – різновид зустрічі».

Отож за кілька днів минає місяць, як ми повернулись із славного міста Черкас, а спогади і досі бентежать. Про місто, про конкурс і ляльок, а головне – про людей Черкащини.

Коли я повернулась, звісно, мене запитували: «А люди які там?» Коротко? Доброзичливі, гостинні, привітні, щирі. Принаймні, інші нам не зустрічалися.

Читати далі


Галопом по Черкасах. Місто

img_0734

Поїзд до станції імені Т. Шевченка прибув о пів на четверту ранку… До першого рейсу на Черкаси ще три години. Сміла зустріла нас дощем. Нас – це четвірку галичанок, що приїхали на гостини до черкащан,
Читати далі


Неначе справді рай…

img_1025

Якщо десь є рай на землі, то це на Бережанщині. Недарма це місце колись давно назвали Рай. Село з такою назвою знаходиться у мальовничій місцевості поблизу Бережан. Половину його займає величезний парк, у центрі якого стоїть давній маєток.Кажуть. що колись цю панську садибу з Бережанами з’єднувала липова алея завдовжки два кілометри.
Читати далі


Подорож до міста мого дитинства – Бережани

img_0937

Бережанщина – це подільська Швейцарія. Це земля, вкрита лісами, ярами, мальовничими узгір’ями. Річка з красивою назвою Золота Липа в’ється серед заквітчаних лук, ярами, через місто, вилискує на сонці сріблястими хвильками…
Читати далі


Картинки з виставки або Чужих дітей не буває

IMG_1081 - копия

13 жовтня. Завтра Покрови. А сьогодні зранку я їду до Львова… Львів зустрів похмуро.Хоча колєжанка казала, що має бути тепло і сухо. Значить. знову синоптики не вгадали. Добре, що старенький трамвай №9 уже стояв на привокзальній зупинці (ніби знав, що я зараз зійду з поїзда). Вмощуюсь на перше біля вікна сидіння. Їхати зупинок 5-6. Тож маю змогу через вікно подивитись на старий Львів. На Київській ще не була.
Читати далі


Подорожуємо по рідному краю. Микулинці -Теребовля. Зупинка друга

Коротенька зупинка у лісі , і ми прямуємо до – давньоруського міста, перша згадка про яке датується 1097 роком. Княже місто Теребовля.. Якщо ви подорожуєте Західною Україною. обов’язково завітайте до цього чудового містечка.
Читати далі


Подорожуємо по рідному краю. Микулинці -Теребовля. Зупинка перша

IMG_0878 - копия

Мої п'ятикласники не могли дочекатись цієї подорожі за межі рідного міста. Це перша наша велика прогулянка . Маршрут Микулинці _ Теребовля. Можна було б і подалі поїхати, наприклад, у Львів, Чернівці. і навіть у київ. Але гадаю . що якщо ти живеш на Тернопіллі, то просто зобов'язаний знати свій рідний край, його історію, культуру, природні пам'ятки.

Читати далі



Сторінки:123456