Цього разу мої ляльки – з мішковини та домотканого полотна. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб багатьох поколінь. І, звичайно, велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію. Цього разу фартушки моїх ляльок вишиті узорами Тернопільщини,  один з яких відшитий із старовинного рушника О. Ухач  із Бережанського  району.

Восени я побувала у селі , що за 25 км від Тернополя. Колись там жили моя бабуся з дідусем.  Туди мене відвозили батьки на канікулах, коли я ще була школяркою. Дорогі мені люди, на жаль, уже відійшли.  Зараз у старій хаті живе лише мій двоюрідний брат,  та все так само висять на стінах образи в рушниках, портрети рідних, з яких дивляться вони  на мене молоді і щасливі. Час ніби зупинився тут.

Так само стоїть старезна скриня, в якій зберігаються старі пожовклі світлини,  обруси,  документи. Пребираючи ці скарби, я надибала на сувій грубого домотканого полотна чи то лляного, чи конопляного.  Судячи по тому, що полотно це середньої грубости, я гадаю, що це середня “десятка”.  З такої тканини в давні часи шили сорочки. Хоча… тут треба спеціаліста, я ж городська дитина.

Льон вирощувався з найдавніших часів на наших землях, а конопля була завезена нашими предками від іранців, але теж дуже давно. І конопля , і льон згадуються у церковних настановах Ярослава Мудрого:”Аще человекъ имеетъ красти коноплю или ленъ и всякое жито”. Для українців із давніх часів ці рослини мали неабияке значення, адже саме з них  та з овечої вовни вироблялися тканини для пошиття одягу, рушників, інших вжиткових речей. Недарма льон, коноплі згадувались після прийняття християнства і в різдвяних колядках, і у народних побутових піснях. Лляне насіння клали у скриню з приданим нареченої. Тут воно символізувало достаток і міцне господарство, яке буде триматися на плечах подружжя.

Ось, наприклад. у старовинній щедрівці”Ойу полі, полі” є такі слова:

Ой уроди, Боже, жито і пшеницю,

Вроди людям гарний хлібець і пашницю,

Коноплі під стелю, а льон по коліна,

Щоб в людей головка та й не боліла…”

А у жартівливій пісні “Ой кум до куми залицявся”описано весь процес народження вишитої сорочки з конопляного полотна.

Починається пісня ось так:

Ой кум до куми залицявся,

Посіяти конопельки обіцявся.

Він сіяв та казав:

“Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом , кума, ох, і хороша!”

Ой кум до куми залицявся,

Вибирати конопельки обіцявся.

Він брав, вибирав,

Вибираючи казав:

“Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом , кума, ох, і хороша!”

І далі конопельки змолотити, вимочити, витіпати, випрясти обіцяв кум. А потім ще й наткати полотна, пошити сорочечку і вишити її.