Як у нас на Україні...Вісті з пісенного фестивалю

21-22 листопада у Тернопільській ЗОШ №19 вже вчетверте відбулось велике традиційне пісенне свято-Благодійний шкільний фестиваль української пісні «Як у нас на Україні». У рамках фестивалю вперше відбулась виставка дитячих малюнків «Намалюю пісню». Для виставки було відібрано понад сто малюнків. До слова, виявилось, що найпопулярнішою народною піснею у дітей є «Несе Галя воду». Саме до цієї пісні було найбільше малюнків. Художні твори дітлахів вийшли дуже цікавими. Вони малювали пісню, ту, яку наспівала їм мама, бабуся, або ту, яку самі люблять слухати. Два дні поспіль актова зала школи була переповнена глядачами.

Вже так склалося, що кожний фестиваль має свою присвяту. Не виключенням був і останній, четвертий. Він був присвячений 95-й річниці з дня народження видатного українського композитора, автора пісень, що стали символом цілої епохи, – Платона Майбороди. Тож, звісно, звучала зі сцени «Пісня про рушник», яку визнано планетарною, найкращою піснею ХХ століття. «Це буде пісня нашого сторіччя!» – вигукнув у далекому 1958 році перший її виконавець Олександр Таранець. Саме з його уст вона пішла в народ, стала музичним пам`ятником усім матерям. «Пісню про рушник» виконав вчительський дует (до речі, це також був їх дебют на фестивалі) – Надія Зазуля та Сергій Антонюк. У виконанні Віти Савечко та Сергія Зубрецького полинула пісня кохання «Ми підем, де трави похилі».

Хто хоч раз побував у нашій столиці на схилах Дніпра, той пам’ятає, як у ритмі вальсу котить він свої хвилі. Про це співається у пісні Платона Майбороди «Київський вальс», яку виконали дівчатка із 6-В класу. Зачарував глядачів чудовий голос Олесі Гусяниці, у виконанні якої прозвучала відома чи не кожному пісня «Вчителько моя». Серед глядачів у залі були і представники старшого покоління. Отож ці пісні для них були як спогадом про юність, і вони радо підспівували юним артистам. Впродовж двох днів на фестивальній сцені виступили близько ста учасників, прозвучало 44 пісні. Та не лише кількісно зріс фестиваль, але зросла і професійна майстерність виконавців, у фестивальну сім’ю влились нові імена. Так вперше у нашому пісенному святі взяли участь Настя Гулько із НВК №28 з піснею «Моя Україна», Світлана Бодзінська («Пісня на добро») та Артур Шимків («Вишеньки-черешеньки») (керівник Світлана Гусак). Оплесками зустрічали глядачі маленьких дебютантів – першокласників, які завзято виконували пісні «Перший дзвоник» та «Василечки». Фестиваль – це і велике родинне свято. тому на ньому завжди радо зустрічають родинні колективи. Усім полюбились пісні у виконанні Ольги та Настусі Мартинюк («Не журися, мамо»), Світлани та Вероніки Гусак («Водограй»), дуету «Надя + Надя» (Надія Зазуля та Надійка Щур) з піснею «Надія є», сестер Тоні та Оксанки Журак («Мамина сорочка»), пустотливих дівчаток – сестричок Соломії та Андріани Романюк («Господарі діти»).

Вперше глядачі мали змогу почути запальний «Козацький марш» у виконанні родини Яков’як, та незабутню «Черемшину» у виконанні Наталії Бойко ( до речі, вперше на сцену тепер відома в Україні тернопільська співачка вийшла саме у стінах нашої школи). Серед учасників нашого фестивалю є ті, котрі влились у нашу родину і їх завжди радо, тепло зустрічають глядачі, чекають на їх виступи. Це, звісно Назар Волянський із ТЗОШ №19. Цього разу він полонив глядачів піснями «Мама» та «Тебе це може вбити». Гучними оплесками зустрічали у залі виступ вокальних колективів ТЗОШ №9 (керівник Уляна Пюрко). Від виступу дуету «Талант» (Андрій Смерека та Василь Мутерко) зала буквально вибухнула оваціями. Вразив своїм виступом і квартет (Олександр Редчук, Назар Чорний, Микола Скрип та Христинка Цабан). У їх неповторному виконанні прозвучала українська народна пісня «Цвіте терен».

Затамувавши подих, слухали глядачі «Мамину вишню», яку співали Христинка Гунько і Марічка Савіцька. Втретє виступили на фестивальній сцені наші друзі із дитячого будинку «Сиротинець» дівчатка Таня Пізюта і Христинка Калушка. За ці роки вони подорослішали (сьогодні їм уже 12) і зросли професійно. Неможливо обминути увагою зворушливе виконання «Пісні про маму» дуетом у складі Христини Стець і Насті Гички, а також пісня «Мамо, мамочко моя» у виконанні Таміли Базар та Сніжани Кобилюх. Бурю емоцій викликали виступи Юри Купчака («Відпусти»), Назара Грабовського і Валерії Грицик («Чекає не неї»), Ірини Кузьмінчук («Кришталева вода»). На завершення першого фестивального дня на сцену вийшли ті, без котрих чотири роки тому не народився би наш фестиваль. Саме завдяки цим дівчатам ми сьогодні знову зустрілись такою великою співучою шкільною родиною. Це -гурт «Самі собою». Вони були не у повному складі, адже дехто з дівчат навчається в інших містах України. Вчорашні наші учні, сьогодні вони – студенти різних вузів, але й зараз їх об’єднує пісня. Олеся Года, Оксана Зазуля, Оля Фаль, Мар’яна Лазорко, Марія Бронецька знову на сцені рідної школи! Українська народна пісня «Скажи , дівчино» акапельно на три голоси звучала просто неперевершено! Полонив усіх і вокальний дует студентів ІІ курсу інституту мистецтв ТНПУ ім.. В. Гнатюка у складі Олі Фаль та Юрія Васильківа, котрі виконали віночок пісень групи «Океан Ельзи». Хотілося би сказати теплі слова про кожного з учасників фестивалю. Позаду два насичених фестивальні дні… Позаду – майже три місяці підготовки. Результат? Аналізую… Маю звичку аналізувати, що вдалось, що – ні, чи не так як би хотілось. Про останнє – для себе. А про те, що вдалось, поділюсь. Тішусь перш за все, що коштами, які виручили від продажі благодійних квитків на фестиваль, хоч трохи допоможемо бодай одній родині онкохворої дитини. Тішусь від того, що знову вдалось відкрити нові дитячі таланти і дати змогу їм показати себе, від того, що до фестивалю долучились нові родини, учасники із інших навчальних закладів. Дивлячись впродовж двох днів на залу, переповнену вдячними глядачами,спостерігаючи за щасливими усмішками на обличчях батьків, родичів та друзів учасників фестивалю, я подумала: «А все ж, незважаючи ні на що, наступний фестиваль буде!» А ще щаслива від того, що не втрачається зв’язок випускників із школою, і з вчителем, котрий колись відкрив їм світ пісні.