:::: МЕНЮ ::::
Статті з тегом:разом з дітьми

Кізонька Мамуня.МК

Fotocolage-3

Як і обіцяла, сьогодні пролпоную свій МК . Робимо Кізоньку Мамуню. Для виготовлення іграшки нам потрібно:

джутовий шнур, бавовняні біла та червона нитка, клаптик барвистої тканинки, вишитий клаптик для фартушка, намистини ( дві для очей-чорні або сині, більші (12) червоні для намиста), ножиці для розрізання шнура (тканинку ми рвемо), клей ПВА. А також коробочка з-під ліків. Це якщо ви хочете зробити кошичок для Кози.

Читати далі


Знову до Львова! Частина третя. Вільне плавання

IMG_6436

Ну, що ж, те, що запланували ми з екскурсоводом Юлією. виконано. А тепер – те. чого чекали найбільше:вільний час! Одним словом – свобода! хай пробачать мене батьки моїх дітлахів, але я ризикнула – дозволила їм насолодитись Львовом! Погодьтеся, що їм, 12-13 річним, хочеться свободи від нас усі, дорослих, хоч на годинку. Тож провівши інструктаж щодо цікавинок, які є навколо площі Ринок а також щодо безпеки ( не у кожному місті по вулицях трамваї їздять), я відпустила дітлахів у вільне плавання на годинку. Двоє 4-класників, які з нами подорожували не повірили.  «Як, самі гуляти?» – здивовано запитали вони. Самі! І брат із сестричкою щасливі майнули в бік шоколадної майстерні.

Читати далі



Валентинки-витинанки від Софійки

IMG_4219

Напередодні дня Святого Валентина майже усі роблять валентинки – маленькі вітальні листівки у вигляді сердечок, у яких пишуть добрі побажання, слова кохання, пропозиції руки та серця, жарти. Ці маленькі листи зазвичай не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони. Традиційно валентинки виготовляли червоного або рожевого. У давні часи влентинки робили здебільшого власноруч, щоб показати силу кохання тій людині, для якої вона і виготовлялася. Звісно, День Святого Валентина не належить до наших українських свят, але так сталося, що з деякого часу його святкують у нас. Особливо воно полюбилося молоді, підліткам. Вони зовсім не задумуються, мені так здається, над якимсь змістом дати 14 лютого. Радше, це просто данина гарній легенді про кохання і ще один привід романтично висловити свої почуття до коханої людини чи просто до людини, котру ти любиш. Напевно, усім знайома легенда про єпископа Валентина Римського. Коли Валентин сидів у в’язниці, він нібито закохався в сліпу дочку свого ката  і зцілив її.Після зцілення дочки вся родина сановника прийняла християнство. Це викликало гнів імператора , і 14 лютого 269 року єпископ був обезголовлений. Кажуть, правда, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси — і листівки "валентинки" (в ходу з 1800-x рр..). Як би там не казали, а це лише красива легенда, а не свято.

Читати далі


Був собі Сніговичок… Різдвяна казочка

IMG_3871

Ганнуся сиділа коло вікна і сумно дивилась крізь скло на сірі , чорні голі дерева, брудні калюжі, в яких хлюпалися сірі-сірі хмари, на краплинки дощу, які  сумно сповзали по віконному склу. І від усієї цієї картини, обрамленої віконною рамою, їй ставало ще сумніше. Ще б пак! Сьогодні ж Різдво, а за кілька днів – Новий рік!  А сніг! Куди він подівся? Може, там, у небесній канцелярії (бабуся розповідала, що є така канцелярія), переплутали пори року? Чи не перегорнули листок календаря?  "Сьогодні ж двадцять п'яте  грудня!  – вголос подумала Ганнуся. – Хочу снігу, хочу ліпити сніговика, як завжди у цю веселу різдвяну пору". "Ти щось сказала, доню?" – почула дівчинка мамин голос. Мама тихенько зайшла до кімнати. "Авжеж, мамусю. Мені сумно, тому що нема снігу… А я так хочу зліпити веселого Сніговичка!"- відповіла Ганнуся.

Читати далі


Як маленькі гімназисти зайців розводили

IMG_3468

21 листопада зранку землю вкрив сніжок. Ото вже справді, Михайло на білому коні приїхав. День обіцяв бути гарним. На мене чекала малеча з Тернопільської класичної гімназії. Про зустріч домовились ще на минулому тижні. Вирішила, що будемо «розводити» зайців. Не яких-небудь, а кольорових.

Читати далі


Ангелик і зайчик за одним майстер-класом

19

Привіт усім. Сьогодні робитимемо ангелика і зайчика за одним МК. В основі його – народна іграшка "зайчик-на- пальчик". Для ангелика і зайчика потрібні будуть однакового розміру прямокутні клаптики тканини- 10см на 35 см. Для ангелика – молочного кольору лляна або бавовняна тканинка, для зайчика – кольоровий ситець. Окрім цього, для крил ангела потрібно квдратний клаптик білої тканини 10 см на 10см . А також знадобиться міцна бавовняна нитка, стрічки, клаптик мережива, ножиці. А головне – не забути взяти із собою гарний настрій!

Читати далі


Лялька-мотанка на кукурудзяному качані-2

10

Сьогодні ще один майстер-клас ляльки – мотанки на кукурудзяному качані. Для мотання цієї лялечки потрібно невеликий тереблений качан сантиметрів 20 висотою. Квадратний клаптик тканини заповнюємо травою, наприклад, запашною м'ятою, перемотуємо ниткою, зав'язуємо на три вузлики. Маємо голівку. Далі качан обмотуємо такою ж тканинкою, примотуємо голівку. Далі – майстер-клас на світлинах.

Читати далі


Лялька -мотанка із джутового шнура

6

Давненько я не проводила для своїх читачів майстер-класів. Тож сьогодні для вас – лялечка із джутового шнура. Схожий Мк у мене вже був ( див. МК "Нитяні панянки" http://lelitka.te.ua/nevyhadana-istoriya-abo-chudove-perevtilennya-kolorovyh-nytok/#more-1132). Тож цей я трохи вдосконалила. Дуже мені сподобалось робити ручки такі пружні і гнучкі. А головне – їх можна і вгору підняти, і опустити. Ідейку таку мені підказала пані Алла Шушкевич. В такий спосіб можна робити як і маленькі лялечки -обереги, так і більшечкі. А ще ними можна гратися. Адже ручки вони мають рухомі. Отож, МК у світлинах. Він доволі короткий, бо схожий уже був. І часу, щоб зробити таку ляльку, зовсім небагато потрібно. Більше часу, напевне, треба, щоб одягнути її. До слова, такій ляльці пасують лляні шати, або з мішковини. Вона, як кожна пані, прагне бути гарною і привабливою. Тож зробіть їй прикраси із дерева, шкіри, лляних, вовняних ниток тощо. А віночок – із паперових квіточок ( такі робили у нашім краї в давні часи).

Читати далі


Закарпатські замальовки. День другий – “Старе село”

IMG_1064

Любі мої, ви уже , напевно, втратили надію почитати мої розповіді про закарпатський вікенд . Але запевняю вас, що краще пізніше, ніж ніколи. Отож, трохи розгребла свої шкільні справи і продовжую розповідати вам про нашу літню коротеньку але дуже насичену подорож захоплюючим чарівним Закарпаттям. Сьогодні я розповім про унікальний музейний комплекс, його називають по – сучасному музей-скансен під відкритим небом "Старе село" у Колочаві. Там ми провели півдня, незважаючи на те, що небесна канцелярія послала на наші голови рясний карпатський дощ, який то лив, як з відра, то вчухав. Але дощ у Карпатах – це супер, особливо влітку. Ніякого дискомфорту – завернулись усі у формені блакитні дощовички і чухають  по травичці, по камінчиках згори надолину і знову догори.

Читати далі


Сторінки:1234567...13