Ось і пролунав останній дзвінок для сьогоднішніх випускників… І для мого 11-б також… Що чекає цих веселих. життєрадісних юнаків і дівчат? Позаду – дитинство, державні іспити, випускний вечір, перші ЗНО, попереду – нове доросле життя, невідоме, бурхливе, повне приємних несподіванок, успіхів і розчарувань… Сьогоднішні випускники вже чимало витримали від державних освітніх експериментів. Їм на рік вкоротили дитинство, запровадивши навчання з шести років, на них випробовували нові програми, це вони вчились без підручників (підручники іноді з’являлись у кінці навчального року), це для них програму, розраховану на 12 років, втиснули в 11 та ще й скоротили останній навчальний рік, бо Євро-2012 важливіше, ніж освіта майбутніх господарів країни.
Але попри все це сьогоднішні випускники щасливі, радісні, і трішки сумні, бо прощаються з країною дитинства, з шкільною родиною. Злітають у небо кульки бажань і мрій. Тож хай сповняться всі надії, сподівання і мрії , дорогі мої. Щасти вам!