Навіщо і кому це треба?

Це я про Благодійний шкільний фестиваль української пісні “Як у нас на Україні”, що 22 листопада відкрився у ЗОШ № 19 м. Тернополя. Виявляється треба. Мені треба, точніше не зовсім мені, а талановитим нашим дітям. Власне для них і завдяки їм рівно три роки тому народився цей, як тепер люблять говорити, проект. Все сталось якось само собою. Просто у 10-б класі було 20 дівчат, котрі практично всі співали, гарно співали, бо цю справу любили і займались співом змалечку. Таке іноді враження складалось, що вони навіть коли сплять, то й тоді співають. А крім них у школі є ще не одна зірочка, котру треба лише вивести на сцену і показати їй, що вона талановита. Отож мої дівчата швидко відразу підтримали ідею фестивалю і саме благодійного, некомерційного. Тоді і назву собі вигадали – гурт «Самі собою». Як хочете, – так і розумійте. Хочу тут ще зазначити, що наш фестиваль просто неможливо собі уявити без Є.М. Лазорка – талановитого педагога, котрий вміє відкривати таланти і доводити їх рівень до найвищого ступеня. Це завдяки йому мої дівчатка співали навіть на перервах між уроками, просто так, для задоволення свого і нашого, співали на уроках літератури, іноземної мови. Я гадаю, що таке не часто зустрінеш. Напевне, і на математиці б заспівали…Отож, у 2010 відбувся перший фестиваль. Два дні переповнена зала аплодувала юним співакам.

І ось уже третій фестиваль. Знову два дні звучала українська пісня, тривала виставка рукодільних робіт учнів. Адже наші діти не лише співучі, у них золоті руки. На фестивалі одні виступали уже не вперше, як, наприклад, родинні дуети Насті та Ольги Мартинюк, «Надя+ Надя» – Надійка Щур і її мама Надія Зазуля, Зоряна Безпалько, Ліля Расевич, Сергій Зубрецький, Настя Ярема. Серед дебютантів – сестрички Андріана та Соломія Романюк, Вероніка Гусак з мамою, квартет дівчаток з мого 5-В класу, які поки що не вигадали собі назву. І, звичайно, на кожному фестивалі є гості. Цього року серед гостей був Назарій Волянський із ТЗОШ№19, ( до слова, з чудовою групою підтримки – однокласників та класного керівника Р. А. Краснопольської), наші друзі з дитячого будинку «Сиротинець» – учасники тріо з чудовою назвою «Яскраві зірочки» – Христинка Калушка, Таня Пізюта, Оля Горайська (дівчатка брали участь у фестивалі 2011 року), дует «Талант» у складі Марічка Савіцька та Христинка Гунько із ТЗОШ №9 і, звичайно, гурт «Самі собою». Дівчата навчаються у Тернопільських вузах і не перестають співати. Згадую, як вони казали: «От закінчимо школу і будемо співати, що захочемо, а не те, що треба». І сьогодні вони знову виступили на рідній шкільній сцені. У їхньому виконанні прозвучала пісня «Назустріч долі».
Два дні лунала українська пісня – весела і сумна, народна і авторська. Українська пісня живе.

Отож , загалом у сьогоднішньому пісенному фестивалі взяли участь 90 учасників (включаючи танцювальну групу, учасників дуетів , ансамблів), виконано 36 українських пісень. За два дні фестивалю зібрано 4323 грн. на лікування Василька Погріщука. І ще одне, що дуже для нас важливо – ми відкрили нові таланти ( тут зауважу, що хореографічну композицію для відкриття дійства поставили юні талановиті хореографи Ліна Божко, Ілона Юркевич та Вікторія Дронова), у нашого фестивалю з’явились нові друзі і прихильники. Тож я маю щиру надію, що в наступному році у нас буде ще більше учасників.

І день