Коли блукаю такими вуличками, на згадку приходить знайома з юності пісня Юрія Антонова. Пам’ятаєте:

«Есть улицы центральные, высокие и важные
С витринами зеркальными, с гирляндами огней
А мне милей бесшумные, милей – одноэтажные
От их названий ласковых становится светлей»?

Саме таких вуличок у файному місті Тернополі багато : одноповерхових, затишних, тінистих. Вони збереглися у районах Дружба, Новий Світ, Східний масив, поряд із Старим парком. Назви у них різні , іноді зовсім не поетичні. Ось сьогодні, приміром, ми на вулиці Степовій, що на Дружбі. Це зовсім поряд із зупинкою  «Вул.Максима Кривоноса» . Я б назвала її Трондовою. Знаєте, чому? Тому що вона потопає у морі троянд! Я, здається, ще не бачила такої кількості троянд на одній вулиці! Вони у кожному дворі! Ніби закликають перехожих : «Милуйтесь нами!» Ціле море троянд! Різноманіття сортів, барв, розмірів! Краса неймовірна! І неначе острівки серед цього трояндового моря – гортензії , ніжні білі лілеї…

Це ж скільки праці треба вкласти, щоб так буяла ця краса!

І знову чую:

Пройду по Абрикосовой, сверну на Виноградную
И на Тенистой улице я постою в тени
Вишневые, Грушевые, Зеленые, Прохладные
Как будто в детство давнее ведут меня они…

Є вулиці в Тернополі Весела і Багата,

Вербова і  Калинова у файнім місті є.

Ясна і Яблунева , Медова і Зелена,

І Тиха і… Трояндова… Нема? То хай буде!