Коса, кісонька, кісочка, коска, косонька, косиця – так називали здавна на Україні заплетене волосся у дівчат та дівчаток. Коса завжди була традиційною ознакою краси.”Дівка без коси не має краси”, – говорили у народі. ” У неділю та в свята дівчата вбираються в стрічки. Вибравши одну найкращу стрічку, дівчина обвиває її навколо голови, а до кінців, що звисають на спину, пришпилює всі останні стрічки, скільки б їх не було. Поверх стрічки одягається вінок. Щоб стрічка краще трималася на голові, колись дівчата робили з лубка ручик, покривали його стрічкою і одягали на голову, як капелюшок”.( О. Воропай. Звичаї нашого народу)
Ну, дівчатка з 5-В ручика не робили, стрічок багато не пришпилювали, а от коси заплітали. А коси у всіх розкішні. Найтовща- у Юлі, найчорніша- у Надійки, а найгарніша – у кожної. Тож недаремно ці милі створіння так професійно позували перед фотокамерою. Тепер вони точно скористаються порадою з народної пісні: “Не обрізуй русої коси”.

Процес…

Весело!

nbsp;