На календарі 18 жовтня. За кілька днів – місяць, як ми вирушили в Німеччину на запрошення українсько-німецької спілки «Колос»  аби розказати німцям про Україну. За два місяці до того мені зателефонувала з Бруххаузена Дана Арнольд( Яськів) і повідомила, що все уже домовлено, 22 вересня відкриття виставки творів українського декоративно – прикладного мистецтва. Часу лишалось небагато, роздумувати було ніколи. Тож, звісно, вирішили їхати. А тим більше, Дана надіслала офіційного листа-запрошення. Задумувалось як виставка, а вийшов фестиваль української культури «Фенікс». З Тернополя нас було четверо: голова обласного осередку НСМНМУ Уляна Джигринюк, майстри народної творчості Руслан Друк, Надія Харченко і я. На фестиваль були також запрошені майстри із Кам’янець-Подільського Анжеліка Лукс (петриківський розпис), Ірина Боднар-Кляпетура (вибійка) , майстриня з ткацтва з Богуслава Валентина Ткач, майстри оперного співу Олена Лютаревич та Василь Сашчук (Київська національна опера). Гостями фестивалю також була група з німецького міста Брауншвайг «Далі буде», у складі якої є українці, які давно проживають у Німеччині.

Однією з ініціаторок фестивалю стала наша землячка, колишня тернополянка  Дана Арнольд(Яськів), яка вже 24 роки проживає у Німеччині. Разом з нею організовувала дні української культури Тетяна Золочевська з Бремена, теж українка за походженням. Програма фестивалю була насиченою відкриття відбулося 23 вересня. У гості до містян завітав мер міста Бруххаузен. Він відзначив, що дні української культури у цьому невеличкому містечку Німеччини матимуть продовження. і він як мер міста сприятиме  цьому. Адже це дуже важливо популяризувати культуру сусідніх народів, обмінюватись досвідом.

Велику допомогу надавали у підготовці фестивалю німецькі друзі з Бруххаузена Вільфред Мюллер, Вольфганг Гріс.

Міська влада надала для виставки приміщення, яке, як сказав мер Ларс Біерфішер, тепер слугуватиме для наступних таких же добрих справ.

У програмі фестивалю були виступи неперевершеного оперного дуету у складі Олени Лютаревич та Василя Сашчука. Вони дарували німецьким гостям і українцям, які з’їхались із різних міст Німеччини на фестиваль, наші народні пісні, романси, арії із опер. Навертались на очі сльози в українців. які свого часу опинились далеко від України, коли звучала «Ой ти дівчино, з горіха земле».

Тернополяни привезли на фестиваль свої чудові твори. Гості фестивалю мали змогу помилуватись і придбати теплі гончарні вироби Руслана Друка, неперевершені бісерні кризи, силянки, ґердани Надії Харченко, коралі і бісерні намиста Уляни Джигринюк, витинанки і ляльки Галини Дудар, а також роботи тернопільських майстринь Оксани Чмиленко (валяння), вишиванки від Олександри Луканюк і Любові Сеньковської, іграшки від Галини Джус.

Вечорами майстри проводили майстер класи. Кожен гість міг своїми руками зробити витинанку, виконати петриківський розпис, спробувати себе у гончарній справі, попрацювати на ткацькому станку, постріляти із справжнього лука під керівництвом лучників із історичного клубу з Кам’янець-Подільського.

Побували ми в гостях у німецьких гончарів. А Руслан Друк та Уляна Джигринюк навіть обмінялися своїми майстер-класами. Це ж цікаво попрацювати на обладнанні і з матеріалами своїх німецьких колег.

 А я з Іриною Бондар – Кляпетурою побували і в тамтешньому будинку для людей похилого віку – пансіоні. Для стареньких і хворих мешканців цього закладу ми теж провели майстер-класи. Треба було бачити, з яким захопленням вони робили вибійку і тішилися витятим ангелятам і пташкам. Старенькі всюди однакові. Їм просто треба трішки тепла.

Звісно, організатори фестивалю приготували і для учасників розваги. Запам’ятається усім нам поїздка у Бремен, прогулянка старовинною залізницею на старому-старому поїзді у Бруххаузені. А ще – чаювання холодними вечорами. Була нагода і трішки поярмаркувати. Адже в цей час у Бруххаузені якраз проходив місцевий традиційний ярмарок виробів місцевих майстрів, фермерів.

Чотири дні пролетіли швидко. Дуже не хотілося розставатися із гостинним Бруххаузеном і його привітними мешканцями. Наші земляки залишалися ще на кілька днів. Попереду ще була виставка малярства «Буремна Україна» Дани Виноградової, закриття фестивалю.

Початок покладений. Хочеться вірити, що фестиваль української культури, до народження якого причетна тернополянка Дана Яськів, до слова, випускниця тернопільської школи №19, матиме продовження і стане доброю традицією. А ми в майбутньому прийматимемо гостей із Німеччини.

Хочу подякувати Дані від імені спілчан за надану можливість представити народне мистецтво Тернопільщини на Німецькій землі.