Фетр завжди у мене асоціювався із беретами – ще з тих далеких часів дитинства. Фетрові берети в далеких 60-70-х носили всі :діти, жінки, чоловіки. А ще одна асоціація- радистка Кет із “17 миттєвостей весни”.
Читати далі
Джинсові фантазії
Шукала теку для свох витианок, ну таку як художники мають. На просторах Інтернету що завгодно можна знйти. І теку ( планшет художника ) також. Але ж ціни! Мамусенько моя рідна! Тож довелося залізти до шафи і видобути звідти своє джинсове багатство. Цього добра у мене у вигляді джинсів, спідниць, у які не влажу, або які не модні, або які попротирались, – хоч греблю гати. Ну, греблю гатити мені не доведеться, а планшет вийде. Помудрувала трохи і до вечора зліпила. Ще залишилось ремені пришити. Так що поки що не хвалюсь.
Дівочі штучки. Ще одна брошка
Ще одна брошка у стилі Бохо шик. Для її виготовлення потрібно жовту тканину. кілька намистинок (штучні перлинки або справжні), жовте мереживо ручної роботи виплетене гачком або фабричне лляне, шматок лляної мішковини, застібка.
Брошкоманія
Мерлін Монро, Троянда і Краплинка літа – так я їх назвала. Джинс, мереживо. лляна мішковина, намистини і застібка – оце і все, що потрібно для створення брошок.
Знову квіти…
Поскільки весни все ще нема (не можна ж назвати справжньою весною похмурий, сльозливий дощовий день), роблю весну собі сама…
А весною звісно вже хочеться квітів, сонця.
Читати далі
Закликаю весну і літо…
Експериментувала з органзою.
Незабудка – символ вірності і кохання
“Коли Господь створив світ і дав імена усім творінням, то випадково забув назвати одну маленьку квіточку, яка росла на березі струмка. Тоді обійдена квіточка підійшла до трону Всевишнього й попросила і її не забути дати ім’я. На це Господь відповів :”Тебе я не забуду. Не забудь і ти Мене. Віднині твоє ім’я буде “незабудка”
Читати далі
Весна, квіти…
Надворі – то сніг, то дощ… Одним словом (точніше двома) – рання весна. Ранньої весни не люблю, бо вона якась похмура, брудна, невмита чи що – замерзлі, ще не розталі купи брудного снігу на узбіччях, брудні автівки сновигають мокрим асфальтом і бруківкою, голі чорні дерева. Сум та й годі… Одна радість – посеред цього чорно-сіро-брунатного безладу – галявинки весняних різнобарвних квітів: тюльпанів, гіацинтів, білих із салатним відтінком підсніжників… Все ж весна! мабуть, тому хочеться веселих кольорів.
Читати далі