27 Чер, 2014 |
Минуло два тижні довгоочікуваної відпустки. Нарешті не треба перевіряти зошити, готуватись до уроків, не… ну ще багато чого не треба робити. Зате можна собі дозволити більше часу приділити своїм улюбленим заняттям. Нитки, клаптики мережива, мішковини, лляне ( а може, конопляне) домоткане полотно, дерев’яні намистинки нарешті дочекалися уваги їхньої хазяйки. Першою народилась маленька подорожниця ( щоправда трохи раніше – у кінці травня) братові у дорогу. Він саме мав від'їжджати в Італію. Потім довелось трохи «перепочити» на екзаменах, довести до пуття класний журнал, навести щось подібне до ладу на робочому столі і під столом (не вдома) і… поринути у відпустку. Щоправда починаю помічати, що дні цієї самої така бажаної, такої довгожданої відпустки стрімко летять як корейський експрес. А стільки планів…
Статті з тегом:авторська лялька
Мавки-русалки
Мавка або нявка за народними віруваннями має кілька значень. Перше з них – це дитя жіночої статі, що вмерло нехрещеним і перетворилося на русалку, це – водяна німфа. Великий український байкар, поет Є Гребінка писав : «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; пустують по піні мавки». У народних повір’ях мавок ще називають лоскітницями або лоскотухами. Лоскотухи – це казкові лісові істоти в образі голої гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Мавки гойдаються на віттях дерев. розчісують свої знанні кос, веселяться, водять танки, заманюють молодих хлопців своєю вродою та чарами. Ці лісові красуні особливо небезпечні у ніч Зелених свят. Відворотним зіллям прои мавок-русалок є полин. Недарма у народі казали:"Мавко, мавко, на тобі полин і мене покинь!" Мавки, русалки були серед улюблених образів письменників, поетів. Згадайте "Лісову пісню" нашої Лесі Українки. Або у І. Франка : "Мавки із зеленими косами гойдаються на березових гілках", чи у Л. Глібова:
Грецька лялька Мама Поста – Кіра Саракості
Привіт, дорогі мої читачі. Давненько я не ділилась своїми новинами. Цього разу я до вас із новою лялькою . Нагадаю, що минув перший тиждень Великого Посту. До чого тут це? Дуже-дуже до чого. Справа в тому, що пора відривати одну ніжку пані Кіра Саракості. А, ви ще не знаєте, хто це. Познайомтесь, грецька лялька Пані Посту – Кіра Саракості. Чому одну ніжку відривати? Та у неї їх аж сім! Рівно стільки, скільки тижнів триває Піст, що передує Великодню. Цю Пані дуже шанують у Греції. Нагадаю, що це православна країна із цікавим звичаєм. Такого у нас нема! Ця обрядова грецька Пані – спеціальний календар, за яким рахують тижні Посту. Зазвичай цю ляльку роблять з тіста або з паперу. Виглядає вона як проста пані або монашка. Якщо це проста пані, то на голові у неї прикріпляють хрест. Особливість ляльки – сім ніжок. В кінці кожного тижня відламують (відривають) одну. Це означає, що тиждень закінчився. Ну прямо, як у відривному календарі з мого дитинства! У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів.Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому, розмалювавши згодом фарбами. Ще одна особливість – лялька без рота і вух. Рота нема – щоб не їсти і не пліткувати, а вух – щоб не слухати плітки. Руки грецької ляльки складені на грудях – щоб молитися.Так символічно греки показують. як себе поводити підчас Посту. Ляльку підвішують на дверях, або на іншому видному місці – коло образів. Останню ніжку відрізають у велику суботу. У різних регіонах Греціїї ляльку виготовляють з різних матеріалів. Але найчастіше її роблять із кольорового паперу чи картону, або малюють на білому. розмалювавши згодом фарбами.
Галичанка та Веснянка поїхали у Підгайці
Ці дві лялі уже поїхали в Підгайці, що на Тернопільщині. Тепер вони будуть тішити підгаєцьких дітлахів у дитячому садочку і оберігати їх. Важко було з лялечками розлучатись. Адже кожна лялька – то дитина для майстрині. Вона виношується, народжується як дитина. Але така їх доля – ляльок і лялькарів. Тож розкидані вони по різних містах України. Цікаво, як там поживають мої лялечки у різних містах України?
Казкова країна. Подорож перша
"Червона Шапочка" – улюблена казка багатьох поколінь. Сюжет про дівчинку, яку підманув вовк, була розповсюджена у Франції та Італії з Середньовіччя. Звісно, той Середньовічний сюжет далеко не для дитячих вух. У радянські часи (1977) був створений чудовий двосерійний музичний фільм Леоніда Нечаєва "Ще раз про Червону Шапочку" за мотивами казки Шарля Перро. У головних ролях були славнозвісні актори Рина Зелена — Бабуся,Євген Євстигнєєв — Звіздар, Ролан Биков — Мисливець, Володимир Басов — Худий Вовк, Галина Волчек — Вовчиця. Червону Шапочку зіграла тоді ще нікому невідома маленька Яна Поплавська. І, звичайно, усім полюбилась весела пісенька Червоної Шапочки з цього фільму :"Если долго, долго, долго…"
Помаранчевий настрій або Принцеса на помаранчах
Давно це було… Ще тоді, коли Всесвіт був кольоровим. Планети мали назви свої від назв кольорів веселки. Але серед них на зоряному небі особливо виділялася одна. Чим, спитаєте? Була вона незвичайного насиченого помаранчевого кольору. І тому називалась Помаранчевою.
Берегиня кави
У нашому домі дуже люблять пити каву. У вихідні це цілий ритуал. Адже саме у вихідні є можливість зібратись разом. Саме у вихідні ніхто нікуди не поспішає, і можна сповна насолодитись самим процесом приготування цього чудодійного напою. А особливо, коли ти береш каву в зернах і мелеш її на кавомолці ( все життя мрію про ручний млинок), і по всій квартирі розходиться аромат, ну майже як у львівській копальні кави… А потім чоловік варить її у турці. Це по-справжньому у нашому домі вміє робити тільки він. Я ніяк не можу вловити той момент, коли турку треба зняти з вогню. Чоловік каже, що за звуком. Дивно… Мабуть, саме так воно і є. Так от два роки тому я, бавлячись, зробила лялечку, наповнила її зернами кави. Саме чоловік тоді і охрестив її Берегинею кави. У її мішечку завжди є зерна справжньої чорної кави (так, на чорний день, коли в хаті зовсім не буде кави, можна буде випросити її у берегиньки). Ось такі були перші дві подруги Берегиньки кави
Читати далі
© Вікенд у столиці. Замальовка п’ята. Дім, де живуть іграшки
Друзі, я вас ще не втомила? Якщо ні, то продовжимо . І зараз ми з вами у незвичайному місці. Тут – країна дитинства, дім, в якому живуть іграшки. До 25 травня цього року я й гадки не мала, що насправді існує такий дім. Назва у нього дуже солідна – Державний музей іграшки Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України.
Читати далі
© Вікенд у столиці. Замальовка четверта. ІІ Всеукраїнський конкурс народної ляльки завершився
Про початок ІІ Всеукраїнського конкурсу традиційної народної ляльки було оголошено 25 травня. І от 7 липня в Києві у Державному музеї іграшки, що на Кловському Узвозі, відкрилась виставка ляльок народних майстринь. Тут же були оголошені результати конкурсу. Конкурс проводиться вдруге, і , можливо, в найближчі роки він набуде статусу Міжнародного., адже цього року у ньому крім майстринь з України. взяла участь лялькарка з російського міста Ноябрськ. На суд журі було надіслано понад 70 ляльок з 13 областей України.
Читати далі